26–31 ТРАВНЯ 2014 РОКУ №20 (5253)na.mil.gov.ua/files/pdf/5253-(31-05-2014).pdf ·...

E�MAIL: [email protected] HTTP://WWW.NARODKA.COM.UA

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДРУКОВАНИЙ ОРГАН МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ 26–

31 Т

РА

ВН

Я

2014

РО

КУ

№20

(52

53)

ªÄÈÍÀ

ÊÐÀ¯ÍÀ!

З нагоди Міжнародного дня миротвор�ців ООН у Наводницькому парку в Києві від�булася урочиста церемонія покладання кві�тів до пам’ятного каменя на Алеї Слави ми�ротворців ООН.

У церемонії взяли участь керівницт�во Міністерства оборони та Генерально�го штабу Збройних Сил України, учасни�ки миротворчих операцій, ветерани�ми�ротворці, представники громадськості,військовослужбовці та працівники ЗСУкраїни.

— За весь час проведення операцій відУкраїни взяли участь близько 42 тисяч україн�ців. На жаль, ми повинні констатувати, що

за цей час ми втратили 21 людину і ми схиля�ємо перед ними голови. Станом на сьогоднів цих операціях виконують завдання понад700 осіб, які перебувають у Ліберії, ДР Конго,Афганістані, Косові тощо. Вони виконують за�вдання як у складі миротворчих контингентів,так і у складі миротворчого персоналу МісіїООН, — зазначив у своїй промові заступникМіністра оборони України Іван Руснак.

Слід зазначити, що Україна як неза�лежна держава свою миротворчу діяль�ність розпочала в 1992�му році, коли на�правила 240�й окремий миротворчий ба�тальйон до колишньої Союзної РеспублікиЮгославія.

На сьогоднішній день миротворчість єоднією з провідних частин діяльності нашоїдержави на світовій арені, визначною при�кметою української міжнародної політики.

Інф. «НА»

...На світанку 22 травня терористивлаштували підступну засідку українськимвійськовим. У результаті бою загинуло троєхлопців, п’ятеро були поранені. Ярославупощастило вижити, але його поранення призвело до ампутації ноги...

Вони загинулиза УкраїнуНастав час професіоналів

СТОР. 8У волинському небі — «Фехтувальники» та «Альбатроси»

СТОР. 4–5

Всенародний тест на патріотизм

СТОР. 18

«РОБИТЬСЯ ВСЕ МОЖЛИВЕ,АБИ УНИКНУТИ ЖЕРТВ СЕРЕД МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС АТО»

СТОР. 6

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МИРОТВОРЦІВ ООН!

«ЖАЛКУЮ, ЩО НЕ ЗМОЖУДОПОМОГТИТОВАРИШАМ У БОЮ...»

Свого часу відомий педагог ВасильСухомлинський стверджував: «Кожномуз нас, чоловіків, потрібно твердопам’ятати: у мене є дві спеціальності.Перша — це коли ти вчитель чи агрономабо інженер. Друга в усіх нас одна —бути захисником Вітчизни». Сьогодні,коли існує загроза національній безпеціУкраїни, ця друга за значенням, алеосновна чоловіча спеціальність набуваєособливої важливості. СТОР. 10

ШАНА ТИМ, ХТО МИРБОРОНИТЬ!

Фото Вадима КОВАЛЬОВА

З ПЕРШИХ УСТ

«Ми працюємо на виперед�ження ситуацій, що виникаютьу ході АТО. Сили стримуванняне дали терористичним угрупо�ванням розповсюдитися на тери�торію тих областей, що межуютьз районом проведення АТО...»

СТОР. 3

ÍÎÂÈÍÈ ÒÀ ÊÎÌÅÍÒÀÐ²226–31 травня 2014 року

Відділ НОВИН 0(44) 489 50 07

До 16 червня в усіх відді�леннях поштового зв’язку виможете оформити передплатувидання на ІІ півріччя 2014 року.

Вартість передплати на га�зету «Народна армія» (перед�платний індекс — 68618) стано�вить 14,18 грн на місяць.

Увага!

З 1 липня 2014 року газета«Народна армія» змінює періо�дичність виходу та обсяг видан�ня. З метою посилення інфор�мування особового складуЗбройних Сил України, доне�

сення оперативної інформаціїпро діяльність Міністерстваоборони України та ЗбройнихСил України, керівництва дер�жави газета буде виходити 3рази на тиждень на 8 шпальтах.

У зв’язку зі збільшеннямвидавничої вартості газети для

читачів, які торік передплатилигазету «Народна армія» на рік,видання в новому форматі буденадходити три рази на тижденьзамість одного, але протягомкоротшого терміну (залежновід дати оформлення абоне�мента).

Приносимо вибаченняза незручності! До бажаючихотримувати газету до кінця

року прохання доплатитиза вартість видання на новихумовах або, за наявності фі�нансового чека, анулюватиабонемент і повернути собікошти.

Більш детальну інформа�цію щодо передплати газети«Народна армія» ви можете ді�знатися за телефоном0(44) 489–50–12.

ÒÐÈÂÀª ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ ÍÀ ÃÀÇÅÒÓ «ÍÀÐÎÄÍÀ ÀÐÌ²ß»

Станом на 29 травня на рахунки Міністерства оборони України в межах акції «ПідтримайУкраїнську армію» від юридичних і фізичних осіб надійшло майже 126,7 мільйона гривень допо�моги.

Увага! Кошти на матеріально�технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України прохан�ня перераховувати на реквізити Міністерства оборони України. Одержувач: Міністерство оборониУкраїни; Код ЄДРПОУ: 00034022; Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код банкуМФО: 820172;

Реєстраційні рахунки:31254307218611 — матеріально�технічне забезпечення;31257304218611 — медичне забезпечення.

ГОЛОСУВАННЯ ЗАРАДИ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ!

ВИБОРИ�2014

Відкриваючи у четвер29 травня засідання парламен�ту, голова Верховної Ради Укра�їни Олександр Турчинов повідо�мив, що Центральна виборчакомісія опрацювала 100% елек�тронних протоколів.

— За результатами підра�хунку голосів перемогу на по�зачергових виборах президен�та України 25 травня здобувПетро Порошенко з результа�том у 54.7%, — сказавОлександр Турчинов.

Безперечно, позачерговіпрезидентські вибори, які відбу�лися в Україні минулої неділі,стали кроком до об’єднаннякраїни. Їхньою відмінною рисоюстала висока явка виборцівна дільниці. Тож на зрозуміліхвилювання українського сус�пільства щодо ситуації у країнімешканці всіх областей відпові�ли рекордною явкою на вибори.

Рівень громадянської свідо�мості на цих виборах зашкалю�вав. Аби проголосувати, людичекали годинами. Зокремау Києві на виборчих дільницяхбув небачений аншлаг. У де�яких місцях черги закінчувалисяна вулиці. Більшість людей ви�стоювали в них спокійно і з ро�зумінням: «Коли наші хлопціплатять життям за цілісністькраїни, то ми мусимо виявитисвою громадянську позиціюі проголосувати за краще май�бутнє України».

Військовослужбовці яку місцях постійної дислокації,так і в місцях виконання за�вдань за призначенням такожактивно голосували. Про цеповідомив тимчасовий викону�вач обов’язків начальника Го�ловного управління по роботіз особовим складом ЗбройнихСил України генерал�майорОлександр Розмазнін під часбрифінгу у прес�центрі Кабміну.

— Військовослужбовці го�лосували на відкритих дільни�цях, а у військово�медичних за�кладах Міністерства оборониУкраїни було утворено спе�ціальні виборчі дільниці, затвер�джені Центральною виборчоюкомісією, — наголосив генерал�майор Олександр Розмазнін. —З урахуванням специфіки вико�

нання завдань Збройними Си�лами військовослужбовціне могли голосувати всі одно�часно, але можливість скорис�татись своїм виборчим правомпід час проведення позачерго�вих виборів Президента нашоїдержави їм була забезпечена.

Відбулося голосуванняі на закордонних дільницяху державах, де українські війсь�ковослужбовці виконують миро�творчі завдання. Зокрема,на двох виборчих дільницяху Демократичній РеспубліціКонго — в містах Гома і Бунія —проголосували військовослуж�бовці 18�го окремого вертоліт�ного загону Місії ООН зі стабілі�зації в цій країні. Також взялиучасть у голосуванні наші миро�творці в Косові, Ліберії тощо.

Загалом слід зазначити,що в позачергових виборахПрезидента України взялаучасть максимальна кількістьвійськовослужбовців Зброй�них Сил.

Низка світових лідерівта політичних діячів вже висло�вили свою підтримку лідерупрезидентських перегонів. Зок�рема, Генеральний секретарООН Пан Гі Мун привітавПетра Порошенка з перемогоюна виборах та закликав йогодо негайних кроків з виведеннякраїни з політичної, економіч�ної, соціальної кризи. ГлаваООН високо оцінив зусилляПетра Порошенка, спрямованіна зменшення напруженостіситуації та налагодження наці�онального діалогу.

Станом на 10:00 30 травняінформагентство УНІАН опри�люднило дані Центральної ви�борчої комісії щодо 100%опрацьованих електроннихпротоколів.

Зокрема, у ПетраПорошенка 54.7% голосів ви�борців; Юлії Тимошенко —12.81%; Олега Ляшка — 8.32%.У межах 6 відсотків проголосу�вали за Анатолія Гриценката Сергія Тігіпка.

Від одного до трьох відсот�ків голосів набрали МихайлоДобкін, Вадим Рабинович,Ольга Богомолець, ПетроСимоненко та Олег Тягнибок.

Володимир КОРНІЯКА,«Народна армія»

В межах робочого візиту до НімеччиниПрем’єр�міністр України Арсеній Яценюкзустрівся з Федеральним канцлером Німеч�чини Ангелою Меркель на спільних перего�ворах разом із Прем’єр�міністром ГрузіїІраклієм Гарібашвілі та Прем’єр�міністромМолдови Юрієм Лунке, взяв участь у самітіз енергетичної безпеки в Берліні та в цере�монії вручення Міжнародної премії КарлаВеликого Президенту Європейської РадиГерману Ван Ромпею, повідомляє Урядовийпортал.

Перед початком зустрічі з АнгелоюМеркель Арсеній Яценюк наголосив, щобезпекова ситуація в Україні залишаєтьсяскладною та висловив переконання, щовлада має всі можливості для стабілізаціїситуації в країні: «Проте така стабілізаціязалежить від позиції однієї з сусідніхдо України держав. Ми переконані в тому,що всі країни повинні виконувати свої між�народні зобов’язання, і в першу чергу цестосується Росії».

«Наша ціль — зробити Україну європейсь�кою державою. З новим Президентом уряді парламент виконає все, чого очікує українсь�кий народ», — наголосив Прем’єр�міністр.

Арсеній Яценюк зазначив, що необхід�но «думати про нову Європу — більшу»:«Ми розуміємо наслідки, пов’язані з розши�ренням ЄС. Але йдеться не просто про роз�ширення через включення нових країн —нам необхідно поглибити наші цінності. Миповинні боротися за мир і свободу — і ценаш обов’язок. Це те, чого просить народУкраїни».

Від імені уряду України Арсеній Яценюкподякував Німеччині за чітку позицію щодопідтримки демократичних перетвореньв Україні: «Ми це цінуємо і сподіваємосьна подальшу підтримку. У нас разомобов’язково буде успішна історія європейсь�кого майбутнього».

АКЦЕНТИ УРЯДУ

«В НАС ОБОВ’ЯЗКОВОБУДЕ УСПІШНА ІСТОРІЯЄВРОПЕЙСЬКОГОМАЙБУТНЬОГО»

Військовослужбовці, які брали участьв антитерористичній операції, отримали пра�во безкоштовно лікуватися в клінічній лікарні«Феофанія» Державного управління справа�ми. За це рішення 29 травня проголосували234 народних депутатів з 306 зареєстрованиху сесійній залі Верховної Ради України.

«Всі військовослужбовці, які, захищаючинезалежність, суверенітет і територіальну ці�лісність України, брали участь в АТО і отри�мали поранення, контузії або завдано іншоїшкоди здоров’ю, мають право на безкоштов�не медичне обслуговування (лікування, дис�пансеризацію, медичну реабілітацію) у клініч�ній лікарні «Феофанія» Державного управлін�ня справами», — йдеться в документі.

РІШЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ПОРАНЕНИХ В АТОЛІКУВАТИМУТЬ У «ФЕОФАНІЇ»

Глави держав та урядів країн�членівЄвросоюзу позитивно оцінюють проведен�ня виборів Президента України та закли�кають усі сторони, включаючи Росію, ви�знати їхні результати.

На цьому наголошується в заяві ліде�рів ЄС, ухваленій за результатами нефор�мального засідання у Брюсселі, повідомляєУкрінформ.

«Ми вітаємо проведення виборів як во�левиявлення українського народу. Прези�дентські вибори відбулися за високої явки

і чіткої рішучості з боку влади провестисправжні вибори відповідно до міжнарод�них зобов’язань, дотримання фундамен�тальних свобод, незважаючи на складнубезпекову ситуацію у двох східних регіонахкраїни. Ми закликаємо всі сторони визнатирезультати виборів і чекаємо на тісну спів�працю з новим Президентом», — заявилиглави держав та урядів 28 країн�членів ЄС.

Лідери висловили сподівання, щоРосія також співпрацюватиме із легітимнообраним новим Президентом України, про�довжить відведення військ від українськогокордону, а також застосує важелі впливу

на озброєних сепаратистів задля деескала�ції ситуації у наших східних регіонах.

«Пріоритетом Російської Федерації по�винно стати запобігання проникненню се�паратистів і зброї до України», — наголоси�ли європейські лідери.

Євросоюз вкотре висловився на під�тримку суверенітету і територіальної ці�лісності України, суворо засудивши анек�сію Криму.

Лідери ЄС також заявили, що взялидо уваги підготовчу роботу Єврокомісіїі Європейської служби зовнішньої діяльнос�ті із запровадження можливих обмежуваль�них заходів проти РФ та погодилися продов�жити їхнє опрацювання для застосування,якщо розвиток подій цього вимагатиме.

УКРАЇНА — ЄС

НА ВИБОРАХ ПРЕЗИДЕНТА ПЕРЕМІГ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД

ÍÎÂÈÍÈ ÒÀ ÊÎÌÅÍÒÀÐ² 3

Відділ НОВИН 0(44) 489 50 07

26–31 травня 2014 року

У понеділок 26 травня о 05.30будівлю міжнародного аеропорту«Донецьк» імені С. Прокоф’євазахопили терористи. Але вжео 13.00 бойовикам, які незаконнопроникли на територію аеропор#ту, командуванням сил АТО буловисунуто ультиматум скластизброю та здатися військовослуж#бовцям, які беруть участь в анти#терористичній операції. Терорис#там було повідомлено, що в разіневиконання цих вимог буде за#стосовано силовий варіант звіль#нення будівлі та території міжна#родного аеропорту «Донецьк».

Терористи не виконали ви#мог українських силовиків, томупо позиціям бойовиків після за#кінчення часу ультиматуму булозавдано авіаційного удару: літакСу#25 виконав попереджувальніпостріли, аби примусити терорис#тів виконати умови командуванняАТО, після чого літак МіГ#29 нанісавіаудар по місцях скупченнябойовиків.

Пізніше долучилися до цієї

справи і вертольоти Мі#24 ар#мійської авіації Сухопутнихвійськ ЗС України. Вони здійсню#вали вогневу підтримку діям де#санту, який висадився на терито#рії аеропорту.

О 14.40 вогнем вертольотаармійської авіації була знищенаразом із обслугою зенітна уста#новка, з якої терористи вели во#гонь по силам АТО. Протистоян#ня з використанням гранатоме#тів, автоматів тривало до 4#ої го#дини ранку. А після двогодинно#го затишшя стрілянина віднови#лася з новою силою і тривала,доки територія донецького аеро#порту не була зачищена та взята

під контроль. Після цього на од#ному з поверхiв будівлі аеропор#ту український спецназ виявивросійську зброю, яку покинулитерористи. Про її російське по#ходження свідчили тип зброї, їїсерiйнi номери, роки випуску.

Внаслідок операції був пора#нений один військовослужбовецьза контрактом (поранення маютьосколковий характер) та знище#но близько 100 терористів.

Також на початку тижняна півночі Луганської області бувповністю знищений центр з підго#товки та тренування терористівразом із бойовиками, яких готу#вали для проведення диверсійнихоперацій як на території Донбасу,так і в інших регіонах України.

А в четвер 29 травня в райо#ні дислокації однієї з баз антите#рористичної операції українськи#ми військовослужбовцями був

виявлений і знищений крилатийбезпілотний розвідувальний апа#рат. В даний час проводятьсяслідчі дії, щоб з’ясувати, хтоі з якою метою направив літаль#ний апарат в район базуваннясил АТО. Цікаво, що БПЛА зай#мався аерофотозйомкою, колив районі базування підрозділівАТО йшов сильний дощ, і візуаль#не та технічне спостереженняза повітряним простором було

ускладнено. Проте спостерігачізмогли виявити повітряного роз#відника та знищити ціль. Інфор#мація з розвідувального облад#нання, встановленого на БПЛА,наразі вивчається.

За словами експертів, зби#тий БПЛА відповідає моделі, щовипускається в Росії. Корпусі двигун — російського виробниц#тва, електронна «начинка» — ви#робництва Тайваню.

Також 29 травня озброєніпредставники так званої Лу#ганської народної республікизробили спробу захоплення під#розділу Національної гвардіїУкраїни, дислокованого в Олек#сандрівці Луганської області.Близько 16.30 озброєні автома#тами, кулеметами і гранатомета#ми люди, що прибули на восьмиКамАЗах, оточили окремий під#розділ нацгвардії і зробили спро#бу його захопити. Зав’язався за#пеклий бій. А близько 17.00 в ре#зультаті влучення гранати зручного гранатомета вибухнувсклад зі зброєю.

Як повідомляється, серед ук#раїнських військових жертв не#має, проте є поранені.

Керівництво сил антитеро#ристичної операції вкотре наго#лошує, що дії сил АТО спрямова#ні на стабілізацію ситуації в регіо#ні, відновлення конституційноголаду та правопорядку, забезпе#чення миру та спокою в районіпроведення операції зі знищеннянезаконних збройних форму#вань, які загрожують життюта безпеці мешканців регіону.

Владислав СЕЛЕЗНЬОВ,Роман ВУС,

«Народна армія»

ПРОТИДІЯ ТЕРОРИЗМУ

З початку тижня, який минає, антитерорис�тична операція (АТО) помітно пожвавилася.Показовою в цьому плані стала зачистка до�нецького аеропорту — наймасштабніша опе�рація тижня.

П ідрозділи Збройних Сил України,які беруть участь в АТО, очистили відсепаратистів південь і західну частинуДонецької, а також північ Луганської об#ластей, що дало змогу провести прези#дентські вибори в цих регіонах. На сьо#годні проблемний регіон заблокованийвійськовими підрозділами. При цьому ціпідрозділи демонструють зразки муж#ності та вірного служіння своєму народу.Про це повідомив на брифінгу в Кабіне#ті Міністрів України виконувач обов’язківМіністра оборони України генерал#полковник Михайло Коваль.

Реактивні системи залпового вогню «Град»не використовувалися

— Ми працюємо на випередження ситу#ацій, що виникають у ході АТО. Силистримування не дали терористичнимугрупованням розповсюдитися на тери#торію тих областей, що межують з райо#ном проведення АТО,# зауважив гене#рал#полковник Михайло Коваль. — Тожоперація проводитиметься, докина звільнених від сепаратистів територі#ях не будуть відновлені всі гілки укра#їнської влади та регіон не розпочне пов#ноцінно функціонувати.

Виступаючи на засіданні ВерховноїРади України, виконувач обов’язківМіністра оборони України генерал#полков#ник Михайло Коваль повідомив, що реак#тивні системи залпового вогню «Град»жодного разу під час антитерористичноїоперації не використовувалися.

— Реактивна артилерія в складіз’єднань АТО є, але вона не використо#вувалась. Це дуже потужна зброя, і вонаб’є по площині. Це небезпечно, — наго#лосив він, пояснюючи, що українські вій#ськовослужбовці ніколи не завдадутьшкоди мирному місцевому населенню.

Водночас, за словами генерал#полковника Михайла Коваля, інша арти#лерія під час АТО кілька разів застосо#вувалася.

— Під час заходів АТО ми декількаразів використовували артилерію, алесуто по артилерійських позиціяхтерористів на відкритій місцевості, —заявив він. — Я можу по кожному ви#падку розповісти, де це було і як, колиміномети обстрілювали наші блокпос#ти. Тому зараз ми на кожен блокпостпоставили по групі мінометів, щоб вонимогли «відповідати», — додав викону#вач обов’язків Міністра оборони Украї#ни. Він наголосив, що Збройні СилиУкраїни роблять все можливе, абиуникнути жертв серед мирного насе#лення під час проведення АТО.

— Збройні Сили України роблятьвсе, щоб жоден мирний громадянин,жодна людина, яка не носить зброю,не постраждала.

Відповідаючи на питання про демо#білізацію громадян з найбільш соціаль#но вразливих сімей, генерал#полковникМихайло Коваль зауважив, що близько

6 тисяч військовослужбовців запасу,призваних на службу, будуть демобілі#зовані відповідно до чинного законодав#ства.

— Це питання вже практично вирі#шене. Ми підписали документ і близь#ко 5,5 – 6 тисяч таких військовослуж#бовців запасу, призваних на службу,вже почали звільнення, — наголосивгенерал#полковник Михайло Коваль,повідомивши, що ротації військово#службовців Збройних Сил України, за#діяних в антитерористичній операціїна Сході України, не буде.

— Ротація здійснюватися не буде.Ми вивели всі сили і засоби. Ми при#крили всі державні кордони, ми готовідо виконання завдань за призначен#ням. У нас немає жодної зайвої люди#ни, щоб виводити і здійснювати рота#цію, — зазначив виконувач обов’язківМіністра оборони України у доповідіВерховній Раді. — Адже в умовах зов#нішньої агресії, в яких опинилася укра#їнська держава, ротація не може прово#дитися.

Щодо весняно#літнього призову, товін проводитиметься не тільки до лавЗбройних Сил України, а й до Націо#нальної гвардії та інших військовихформувань.

За словами керівника оборонноговідомства, призовники протягом півро#ку проходитимуть підготовку у відповід#них навчальних центрах. Більшість осо#бового складу набиратиметься на конт#рактній основі. При цьому їх набирати#муть до тих частин, в яких Міноборониможе виконати умови контракту.

— Ті, хто буде набраний весною лі#том протягом півроку проходитимутьнавчання і ніхто з них не потрапитьв район АТО, в якому беруть участьтільки підготовлені фахівці.

За словами генерал#полковникаМихайла Коваля, на даний час всебіч#

ному забезпеченню Збройних СилУкраїни приділяється максимальнаувага.

Забезпеченнювійська — максимальну

увагу— На озброєнні Збройних Сил Украї#ни не було сучасних бронежилетів.Ця проблема існувала, і тому ми за#безпечили всіх, хто бере участьв АТО, на початковому її етапі, бро#нежилетами «афганського» зразка.Але зараз ми повністю замінюємо цізасоби індивідуального захистуна бронежилети новітніх зразків 4#гоступеня захисту — 24 тисячі їх по#етапно направляємо у війська. В пер#шу чергу бронежилети направляють#ся до тих підрозділів, які несуть служ#бу на блокпостах.

Він також повідомив журналістамі про те, що на даний час на озброєннявійська вже прийняті нові засоби зв’яз#ку, і вони вже є у підрозділах. Виділенонеобхідні кошти й на замовлення теп#ловізорів. Вони також уже поставля#ються у війська.

Під час доповіді на засіданні Вер#ховної Ради України виконувач обов’яз#ків Міністра оборони України генерал#полковник Михайло Коваль також пові#домив, що очолюване ним військове ві#домство передало до прокуратури мате#ріали стосовно зловживань у системі по#стачання ЗС України.

— Фінансування Збройних Сил від#бувається своєчасно, однак мали місценаявні зловживання окремих посадо#вих осіб при їхньому забезпеченні. Мипроводимо роботу, щоб унеможливитибудь#які зловживання, — повідомив ви#конувач обов’язків Міністра оборониУкраїни.

Вадим КОВАЛЬОВ,«Народна армія»

З ПЕРШИХ УСТ

«РОБИТЬСЯ ВСЕ МОЖЛИВЕ, АБИ УНИКНУТИ ЖЕРТВСЕРЕД МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС АТО»

АТО ТРИВАЄ...

КЕРІВНИЦТВО СИЛ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇОПЕРАЦІЇ ВКОТРЕ НАГОЛОШУЄ, ЩО ДІЇ СИЛАТО СПРЯМОВАНІ НА СТАБІЛІЗАЦІЮ СИТУАЦІЇВ РЕГІОНІ...

ÁÎÉÎÂÀ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÀ426–31 травня 2014 року

Відділ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬК ТА РЕФОРМУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ 0(44) 489 50 03

Для проведення таких занятьдо однієї з авіаційних бригад булопередислоковано фронтові бом�бардувальники Су�24М (за кла�сифікацією НАТО — «Фехтуваль�ник») та навчально�бойові вини�щувачі Л�39 (за класифікацієюНАТО — «Альбатрос»).

Завершальний етап повітря�них маневрів на території Воли�ні проводився під керівництвомзаступника начальника управ�ління підготовки та застосуван�ня авіації командування Повіт�ряних сил Збройних Сил Укра�їни, льотчика�снайпера полков�ника Сергія Близнюка. Загаломучасниками льотно�методично�го збору було близько 200 осібз числа льотного, інженерно�технічного, аеродромного пер�соналу та офіцерів управ�лінської ланки. Було проведенотри льотні зміни, під час яких ко�

жен з пілотів підвищив свій фа�ховий рівень і додав у свій активще декілька годин нальоту.

Перед тим, як сісти до кабінилітака, в залежності від польот�ного завдання проводиться пе�редполітна підготовка. Льотно�методичний збір став нагодоюдля передачі багатого досвідуповітряних асів молодим піло�там. Так, цього разу до польотівзалучався досвідчений пілот ук�раїнської військової авіації,льотчик�снайпер генерал�лей�тенант Станіслав Павлович. Вінпройшов війну в Афганістані,на його рахунку — понад 2 ти�сячі годин у повітрі.

— Раніше при вступі в льотнеучилище конкурс становив 6юнаків на місце, — зазначивСтаніслав Павлович. — Згодомпрестижність цієї професії зни�зилась, зокрема й через бракпольотів. Сподіваюся, що в по�дальшому інтенсивність польо�

тів не знижуватиметься, щосприятиме підвищенню боє�здатності війська та зростаннюпопулярності професії військо�вого льотчика.

На проведення трьох льотнихзмін було виділено близько 300тонн авіаційного пального. Якбачите, підготовка льотногоскладу у фінансовому плані —справа досить витратна. Але ж

йдеться про обороноздатністьнашої держави!

Заступник начальника управ�ління підготовки та застосуван�ня авіації командування Повіт�ряних Сил ЗС України полков�ник Сергій Близнюк зауважив,що льотчики�розвідники та бом�бардувальники під час зборіввиконали чимало вправ, на яків попередні роки за відсутності

належного фінансування відво�дилося по кілька місяців.

За словами учасників збо�рів, ці навчання стали най�більш інтенсивними та напру�женими для особового складуза чимало останніх років.На наших очах літаки здійма�лися в небо один за одним.А за кожним таким зльотомвеличезна та відповідальна

У ВОЛИНСЬКОМУ НЕБІ — «ФЕХТУВАЛЬНИКИ» ТА «АЛЬБАТРОСИ»

У ВОЛИНСЬКОМУ НЕБІ — «ФЕХТУВАЛЬНИКИ» ТА «АЛЬБАТРОСИ»

Особовий склад військовихчастин та підрозділів Збройнх СилУкраїни, які виконують завдання увизначених прикордоннихрайонах, облаштувавшись у фор�тифікаційному плані та налагодив�ши побут, продовжують відточува�ти професійну майстерність. На�приклад, нещодавно воїни�гвар�дійці однієї з частин Сухопутнихвійськ управлялися у водінні бойо�вої техніки в різних умовах місце�вості та обстановки. До таких за�нять, як правило, залучаютьсяне лише механіки�водії танків, бой�ових машин піхоти та бронетранс�портерів, а і решта членів екіпа�жів — командири та навідники�оператори бойових машин. Щобу бою кожен міг замінити товари�ша за кермом чи важелями. За словами заступника командира підрозділу майора Віктора П., під часзанять особливу увагу зосереджують на злагодженості дій екіпажів, умілому поєднанні вогню і манев�ру, а також подоланні природних та штучних перешкод. Крім того, під час занять військовослужбовціпокращили навички з водіння машин у складі взводу в похідних і бойових порядках у складних умо�вах місцевості.

— Всі екіпажі бойових машин мають достатньо годин практичного наїзду, підрозділи добре зла�годжені та в будь�який час готові виконати поставлені бойові завдання, — зазначив офіцер. — Утімпрактика зайвою не буває. Та й відпрацювати швидку зміну позицій не завадить.

Валентин ШЕВЧЕНКО,«Народна армія»

Збройним Силам України вдалося налагодити системузабезпечення військ (сил) військово�технічним майном,ракетами та боєприпасами шляхом доставки зазначеногомайна безпосередньо до військ.

За словами начальника Озброєння ЗС України полков�ника Сергія Корнійчука, на теперішній час ремонтні підроз�діли набули необхідного досвіду та навичок, яких бракува�ло, й спроможні виконувати завдання за призначенням.

— Ремонтно�відновним частинам вдалося оперативнорозгорнути 6 зведених ремонтно�евакуаційних груп, які від�новлюють пошкоджену та несправну техніку в інтересах різ�них угруповань військ та сил, — зазначив він.

Зокрема, організовано виконання робіт з відновленняпаливних баків та радіаторів систем охолодження коліснихмашин та гусеничної автомобільної техніки, інформуєУправління преси та інформації МО України.

— Шляхом організації ремонту озброєння та військовоїтехніки силами та засобами виїзних ремонтних бригад під�приємств промисловості, ремонтно�відновних підрозділів різ�них рівнів вдалося підвищити загальний рівень справностіОВТ у військах та силах, які беруть участь в антитерористич�ній операції — до 94%, а у місцях ізоляції району проведенняАТО — до 91%, — зазначив полковник Сергій Корнійчук.

РІВЕНЬСПРАВНОСТІ ОВТ — ПОНАД 90 ВІДСОТКІВ

ПОЛІГОН

ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКАНА ПРИКРИТТІ КОРДОНУ

Льотно методичний збір пар та ланоктактичної і транспортної авіації, якийпроведено у Повітряних Силах Зброй них Сил України, мав на меті бойовезлагодження екіпажів бойових літаківрізного призначення.

ДОСВІД ЗАЙВИМ НЕ БУВАЄ



ÁÎÉÎÂÀ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÀ 5

Як показує практика, агресорне дає часу на підготовку, тому всі ро�боти доводиться виконувати «з коліс»,але так, щоб не страждала якість.

У «мирний час» багато років віт�чизняна топослужба, як і військо зага�лом, фінансувалася за залишковимпринципом. Тому навіть на нових кар�тах зображена здебільшого «стара»місцевість.

— Зміни місцевості, як правило, на�віть за десятиліття незначні, — переко�наний кандидат технічних наук, доцент,заступник начальника інституту інфор�маційних технологій з навчальної робо�ти Національного університету оборони

України імені І.Д.Черняховського пол�ковник Олександр Чорнокнижний, —основні дороги, контури — без змін.Але для військовиків у зоні бойових дійпотрібні точні та великомасштабні кар�ти. Тому офіцери�топогеодезисти —часті гості в підрозділах, що стоятьна прикритті кордону, та на блокпостаху зоні проведення АТО.

Одним з таких є старший офіцерслужби навігаційного забезпеченняЦентрального управління воєнно�то�пографічного та навігації ГУОЗ ЗСУкраїни полковник Олександр Джура.За його плечима — тисячі кілометрівперевірених доріг.

— Бувало по�всякому, — розпові�дає офіцер. — Доводилося і зібраний

волонтерами крам на Чонгар доправ�ляти, і стояти з кам’яним обличчям,коли навколо скаженіють «мирні про�тестувальники». Та головне — завждипрофесійно виконувати свою роботу.Важливість топогеодезичного забез�печення наших військ важко переоці�нити. Топоприв’язка (визначення коор�динат з мінімальною похибкою) блок�постів, вогневих позицій, перевіркакоординат відомих об’єктів — далеконе повний перелік завдань офіцерів�топографистів. А без цього ні артиле�рія, ні авіація й ніхто загалом не мо�жуть працювати з найбільшою ефек�тивністю.

— Часто можна почути, що паперовакарта — це вчорашній день, а нині нас�тав час електронних засобів позиціону�вання. Й при цьому наводять за при�клад карти сервісу «Гугл», — розпові�дає фахівець. — Але нам до повноцін�ного переходу «на цифру» ще потріб�ний час і кошти. До того ж карти «Гугл»непридатні для військового використан�ня. Їхні розробники їх навмисно такимироблять. Мій колега підполковник

Андрій Булгаков був у відрядженніза кордоном і помітив одну особливість:на електронних картах, які є у вільномудоступі, немає жодного військовогооб’єкта. А ті, які є, прописані, м’яко ка�жучи, не точно. Словом, «оцифруван�ня» всієї території України у прийнятнійдля військових якості потрібно робитисамотужки. «Гугл» нам не допоможе.

Крім того, всі електронні пристроїглобального позиціонування беруть ін�формацію або з російських, або з аме�риканських супутників. З жодною з цихкраїн ми не маємо угоди про наданняповноцінної інформації. Тобто точністьусіх засобів у нас «цивільна». А що та�ке похибка в кілька десятків метрів?Це снаряд чи ракета, які замість воро�жого об’єкта вразять невідомо що.І добре, якщо влучать у поле. А якщов житловий будинок? От і працюютьнаші топогеодезисти навіть під куля�ми, уточнюючи дані й прив’язуючиоб’єкти до місцевості. А разом і папе�рові карти перевіряють на актуаль�ність. Словом, воюють бусолями, тео�долітами та іншими вивіреними часомприладами, які дозволяють здійснюва�ти топогеодезичне забезпеченнявійськ з прийнятною для військовоїсправи точністю і без використання не�достатньо надійних у воєнний час «ци�вільних» систем.

Роман БАКУМЕНКО,«Народна армія»

НАМ ПОТРІБНІ КАРТИ «ВІЙСЬКОВОЇ ЯКОСТІ»

Є ТАКА СЛУЖБА

Своє професійне свято — День топографічної службиЗС України — офіцери цієї професії зустрічають напередовій. Це лише в керівних документах декла'рується, що топогеодезичне забезпечення бойовихдій готується заздалегідь.

робота десятків різних фа�хівців наземних служб.

Гуркіт двигунів було чутив багатьох куточках древньо�го Луцька. Попри це, волиня�ни схвально відгукувалисьпро польоти. Адже так війсь�ко навчається перемагати.Секретар міської ради Сер�гій Григоренко, який завітавдо військових авіаторів, за�значив, що мерія всіляко до�помагає українським війсь�ковим. Наприклад, для луць�кого аеродрому та військовоїчастини у Володимирі�Во�линському було перерахова�но 38 тисяч гривень — одно�денна заробітна плата пра�цівників мерії. Він запевниввійськових, що допомога на�даватиметься й надалі.

Зі свого боку українські льот�чики щиро вдячні підприємцям,благодійним фондам та пере�січним громадянам, котрі пере�раховують кошти, привозятьпродовольчі та промислові то�вари, щоб зробити їхні побутовіумови кращими, а військо зага�лом — сильнішим.

Вадим БАКАЙ,Володимир

СКОРОСТЕЦЬКИЙ,«Народна армія».

Фото авторів

ÇÀÕÈÑÍÈÊ Â²Ò×ÈÇÍÈ626–31 травня 2014 року

Відділ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ, КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ 0(44) 489 50 03

Через п’ять діб Ярославзнову потрапив на передову бо�ротьби за мир та безпеку гро�мадян, але вже власної країни.Ситуація на Сході України ви�явилася значно жорсткішою,ніж у колишній Югославії. І на�віть попри набутий бойовий до�свід, довелося зазирнути в очісмерті, яка, на щастя, його об�минула. Ярослав Миронов ставучасником бою, про який теперзнає вся Україна…

На світанку 22 травня теро�ристи влаштували підступну за�сідку українським військовим.У результаті бою загинуло троєхлопців, п’ятеро були поранені.Ярославу пощастило вижити,але його поранення призвелодо ампутації ноги.

…Ярослав нині проходитькурс лікування у клініці судинноїхірургії Головного військово�клі�нічного центру «ГВКГ» МОУкраїни. Поряд з ним — дружи�на Галина та сестра Людмила.Там я з ними і зустрілась.

— Звісно, про Ярослава тутдбають. Батьки, на жаль, ранопішли з життя, тож для нас під�тримка лікарів дуже важли�ва, — говорить Людмила. —Нас з братом із Харкова ввече�рі доправили реанімобілемв київський госпіталь, де йоговідразу й прооперували. Особ�лива вдячність лікарю Яросла�ва ангіохірургу Олексію Родіо�нову за турботу і підтримку.Та й медпрепаратами нас за�безпечили сповна. На них мине витратили жодної копійки.

Завжди спортивний, за вда�чею непосидючий та товариськийЯрослав важко звикається з те�перішнім станом. Про пережитена Сході згадує з помітною гірко�тою. І це зрозуміло, адже у свої 27років він втратив бойових побра�тимів, та й самому доведетьсявчитися жити по�іншому.

Завданням окремої механі�зованої бригади, в складі якоїстарший лейтенант ЯрославМиронов вирушив на Луганщи�ну, було посилення блокпостівна дорогах області. А згодомзі штабу надійшов наказ відря�дити колону до Рубіжного, абиоблаштувати там ще два блок�пости.

— Пересувались ми вночі.Коли зайшли в Рубіжне, десьблизько п’ятої години ранку,розділились: одна колона пішлав бік Лисичанська, а наша,на чолі з начальником штабукапітаном Андрієм Ф., в бік міс�

та, де за 300 метрів від укріп�лення ворожих станів ми малиоблаштувати свій блокпост, —розповідає Ярослав. — Але та�кої змоги нам не дали. Ми помі�тили озброєних чеченців, а зго�дом пролунали вистріли. Об�стрілювали першу колону. На�чальник штабу прийняв рішен�ня: повернутись і допомогти на�шим хлопцям.

Коли підрозділ ЯрославаМиронова прийшов на допомо�гу, бій був у розпалі. Один сол�дат з мобілізованих резервістівзагинув, двох поранили. Коман�дир роти капітан Олександр П.побачив, що наші вояки можутьпотрапити в пастку: з одногобоку дороги — річка і болото(у разі обстрілу ліворуч не відій�ти), а з другого — підвищення,на яке машини не змогли б ви�їхати. Водночас інтенсивністьобстрілу зі сторони Лисичансь�ка зростала. Довелося розвер�тати авто� та бронетехніку підвогнем. Саме тоді снайпер по�ранив їхнього командира взво�ду лейтенанта Дмитра Я. Ярос�

лав Миронов з лейтенантомСергієм Д. і двома військово�службовцями, які разом з нимбули в косовському відряджен�ні — старшиною ВолодимиромП. і капітаном медичної службиДмитром Г., — забрали поране�ного командира на ноші та до�ставили до реанімаційної ма�шини. На душі полегшало: жит�тя товариша — у безпеці. Ажраптом воїни побачили, що їх�ній відхід заблоковано.

— Ми потрапили в пастку.Бойовики з місцевих завалилидорогу деревами, — згадуєЯрослав.

Почались переговори із роз�люченим натовпом, який вима�гав залишити техніку і зброю.Мовляв, вони проти, щоб вонапотрапила в місто. Насправді, цей не входило в завдання части�ни — за 2–3 км знаходивсяблокпост сил АТО, військові на�

правлялася саме туди. Вдалосядомовитися, взялися розбиратизавали дерев. Однак щойноперша машина завелась, зі сто�рони Лисичанська підійшли лю�ди у одностроях з прапорамиРосійської Федерації на шевро�нах. З їхньої розмови та зовніш�нього вигляду стало зрозумі�ло — чеченці. Начальник штабупідтвердив рішення: виводититехніку і рятувати людей. У цейчас Ярослав Миронов прикри�вав вогнем двох мобілізованиххлопців, які лежали підмашиною. В їхніх очах він бачивстрах... Підступно ззаду йомув ногу вдарила куля. Вже згодомЯрослав зрозумів, що вона булазі зміщеним центром тяжіння, бопорвала сухожилля та м’язи, по�шкодила артерію та вени.

— Капітан медслужбиДмитро Г., сержант Г. і солдатП. донесли мене до медичноїмашини, на якій доправилидо місцевої лікарні, — згадуєофіцер. — Я їхав і чув пострілита вибухи.

На допомогу мотостріль�цям підійшли десантники і ар�тилеристи. Потім Ярослав ді�знався, що командир підрозді�лу прибув на місце бою і вивів

своїх хлопців на укріпленийблокпост.

Проте для Миронова ви�пробування того дня не закін�чилися. Близько десятої годи�ни вечора до лікарні, де роз�містили поранених військових,підійшло з десяток озброєнихчужинців. Вирішили добити по�

ранених. На захист пацієнтівстав головний лікар, якийне дозволив нікому зайти в бу�дівлю, переконавши їх, що в лі�карні військових немає. Так,вкотре ангел�охоронець вряту�вав життя офіцеру. Згодомп’ятьох українських пораненихвертольотом доправили в Хар�ків. А звідти Ярослава забралипід опіку військових медиківдо Києва…

Сьогодні офіцер уже у без�пеці. Проте його подальше жит�тя не буде простим. Але зараз

Ярослав не про це думає. Длянього головне, щоб його това�риші та всі наші військові якнай�швидше повернулись до ріднихдомівок. А всі збройні протисто�яння — припинились. Адже не�має нічого ціннішого за людсь�ке життя, яке на війні легковтратити.

P.S. Завершуючи нашу не�легку розмову, старший лейте�нант Миронов просив не робитиз нього героя, а наголосити, щовін офіцер, який захищав своюБатьківщину — рідну землю,що для цієї молодої людини маєособливе значення. А ще пере�давав через газету привіт усімсвоїм товаришам, які залиша�ються на Сході країни, водно�час жалкуючи, що вже не змо�же їм допомогти в бою…

Наталія ТКАЧУК,«Народна армія»

Старший лейтенант Ярослав Миронов радів

поверненню до рідного Новограда�

Волинського після миротворчої місії у Косові.

Його зустрічали кохана дружина та сестра.

Та молодий офіцер і не уявляв, як швидко

закінчиться його спокійне життя...

«ЖАЛКУЮ, ЩО НЕЗМОЖУ ДОПОМОГТИТОВАРИШАМ У БОЮ...»

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

Сергій Д., лейтенант, товариш:— Я разом з Ярославом Мироновим проходив службу в

Національному контингенті в Косові. Жили в одній кімнаті.Ярослав — один із таких товаришів, яких не кожному щаститьзустріти на життєвому шляху! Завжди підтримає, в біді —допоможе. Я дорожу нашою дружбою, перевіреною часом іслужбою.

Всі наші хлопці передають йому привіт і слова підтримки.Ми обов’язково, по можливості, приїдемо провідати бойовоготовариша.

І знай — ми тебе не залишимо!

Володимир К., підполковник, командир батальйону:— Миронов — чесна, добросовісна, відповідальна людина,

яка любить свою роботу і стовідсотково віддається їй. А ще він— чудовий сім’янин і понад усе цінує життя. До того ж вЯрослава «золоті» руки. У Косові на посаді командира взводуматеріально�технічного забезпечення старший лейтенантМиронов підтримував озброєння не тільки свого взводу, а йцілого контингенту.

Олексій РОДІОНОВ, ангіохірург,ординатор клініки судинної хірургіїГВМКЦ «ГВКГ» МО України:

— Ярослава Миронова доставилив наш госпіталь 24 травня о 18.20 в тяж�кому стані. Через значну втрату крові вінбув одразу розміщений у відділенні ре�анімації та інтенсивної терапії дляхірургічних хворих. Після поранення пер�шу допомогу йому надали в районнійлікарні: обробили рану, витягли кулю і пе�рев’язали артерію і вену, щоб зупинитикровотечу. Потім хворий був доставленийвертольотом до Військово�медичного

клінічного центру Північного регіонув Харкові. Там нашими колегами була ви�конана операція з стегново�підколінногошунтування, аби зберегти кінцівку. Од�нак, попри проведене лікування та з ура�хуванням фактору часу, який при пошко�дженні магістральних судин маєвирішальне значення, ознаки критичноїішемії продовжували наростати. Тоді бу�ло прийнято рішення про переведенняхворого до ГВМКЦ. При госпіталізаціїв наш центр у Ярослава вже були ознакинезворотної ішемії лівої нижньої кінцівки,і на консиліумі хірургів було прийнято

рішення про необхідність ампутаціїкінцівки за життєвими показами. Опе�рація відбувалась в ніч з 24 на 25 травня,тривала 2 години, її виконував начальникклініки судинної хірургії полковник м/сВолодимир Роговський.

Хворий потребує подальшогостаціонарного лікування до моментустабілізації загального стану, лабора�торних показників крові та загоєння ра�ни, з подальшим курсом реабілітаціїта протезуванням лівої нижньої кінцівки.Нині з Ярославом працюють й психоте�рапевти.

Ярослав МИРОНОВ з сестрою Людмилою


ÇÀÕÈÑÍÈÊ Â²Ò×ÈÇÍÈ 7


Наш «поранений лебідь» — такпо�доброму називають вісімнадця�тирічного десантника військові лікаріта медперсонал. Сусіди по палаті тежполюбили хлопця за позитивнийнастрій, яким він ділиться з усіма оточу�ючими.

— Я родом з Черкащини. Про бла�китний берет мріяв приблизно з четвер�того класу. Щойно досяг повноліття,відразу ж попросився на службу, зро�зуміло, у десант. За декілька місяцівсвоєї служби на Житомирщині зрозумів,що не помилився з вибором професії:десантники завжди там, де важко, вонипопереду всіх, — розповів хлопець.

Усі його товариші по розвідувально�му взводу, як один, зголосилися братиучасть в антитерористичній операціїв Східному регіоні країни. Адже вонидобре усвідомлюють, що це саме їхняробота — захищати державу, боронитимирних людей від озброєних бандитів.

Про поїздку до неспокійного регіонувін батькам не повідомив. Сказав, щойого не взяли через вік. І якби не пора�нення, то його участь в АТО так би й за�лишилася для батьків таємницею.

Розповідаючи про свою службув таборі АТО, Антон завжди наголошує,що там тільки справжні чоловіки:

— Там є бійці зі складу ЗбройнихСил, Нацгвардії, МВС та СБУ. Меніприємно усвідомлювати, що ми з друзя�ми опинилися серед кращих захисниківВітчизни, справжніх патріотів України,

яким доручено виконувати важливезавдання.

Ритм бойових буднів наших військо�вослужбовців вкрай напружений. Охо�рона стратегічно важливих об’єктів,чергування на блокпостах змінювалисянечисленними годинами відпочинкуі обслуговування бронетехніки.Справжньою розрадою для десантниківта спецпризначенців були хвилини, колидо польового табору доставляли листипідтримки та дитячі малюнки з усіх ку�точків держави.

— Навіть тут, на шпитальномуліжку, я продовжую отримувати послан�ня від багатьох українців. Одне з нихособливо запам’яталося: «Ви добрі лю�ди, а Путін — поганий. Коли я трохипідросту, то стану солдатом і захищусвою маму й усіх українців», — написавсемирічний школяр з Чернігівщини. Ціслова сколихнули мене до глибинидуші, — каже воїн�розвідник.

Про обставини отримання пора�нення десантник розповів небагато.Сталося це 2 травня під час відбиттяштурму сепаратистів під Слов’янськом.

Вогонь терористів був дуже щільним.Його та ще одного бійця було поране�но. Та десантники своїх не кидаютьу біді. Обох поранених воїнів з лінії во�гню на собі виніс командир розвіду�вального взводу старший лейтенантКостянтин Султанбогомаєв.

— Про кого треба розповідативсій країні, то це про мого команди�ра. Він не тільки врятував тієї ночідва життя. Він усьому особовомускладу бригади продемонструвавприклад мужності й непохитності.Наступного року обов’язково вступа�

тиму на факультет аеромобільнихвійськ Військової академії, щов Одесі. Там навчався старший лей�тенант Султанбогомаєв. І я вчити�мусь, — запевнив військовослужбо�вець�контрактник.

Що ж до пораненої ноги, то лікарівже дозволили Антону ходити в супро�воді медсестри. А незабаром він зможей бігати. Тож десантник одужує...

Олег ПЛАКСІЙ,Дмитро ГОРБУНОВ,

ХарківФото Дмитра Горбунова

«ПРО КОГО ТРЕБА

РОЗПОВІДАТИ ВСІЙ КРАЇНІ,

ТО ЦЕ ПРО МОГО КОМАНДИРА…»

ЛЮДИ НАШОГО ВІЙСЬКА

Сталося це близько пер�шої години ночі, коли польо�вий табір сил АТО почали об�стрілювати з автоматичноїзброї. Вогонь сепаратисти ве�ли із сусідньої лісопосадки.Поступово перестрілка пере�росла у справжній бій.

У ході збройного протисто�яння Ярослав через портатив�ну радіостанцію почув, що йогопідлеглого поранено і він про�сить допомоги. Постраждалоготовариша, який знаходивсяна своїй вогневій позиції, відді�ляли від Ярослава якісь 20–30метрів. Але ця відстань є знач�ною під шквальним вогнем.Проте командира це не спини�ло. Сержант без вагань підприкриттям кулеметника ки�нувся на допомогу підлеглому.

— Під час перебіжки я рап�тово відчув сильний удар

у праву руку, вона раптом зі�мліла та просто повисла. По�при біль, я добіг до товариша,який лежав на відкритій місце�вості і спливав кров’ю. Однієюрукою я вхопився за його бро�нежилет і метр за метром тяг�нув його за собою до укриття...На жаль, і мені «дісталося»,проте, дякувати Богу, що обид�ва живі, — згадує Ярослав.

Першу медичну допомогув польових умовах обом пора�неним військовослужбовцямнадали військові лікарі Війсь�ково�медичного клінічногоцентру Північного регіону, якіі зараз піклуються про Яросла�ва, за що він їм дуже вдячний.

Тепер, перебуваючи на лі�карняному ліжку, хлопець усві�домлює, що ті дні стали длянього справжнім випробуван�ням на мужність. До АТО хло�пець проходив службу на Дніп�ропетровщині. До недавнього

часу він вважав свої армійськібудні досить прозаїчними і яко�юсь мірою навіть заздрив вої�нам�миротворцям, які за кордо�ном займалися справжньоюбойовою роботою. Але вінне знав, що його чекають суво�ріші випробування... Чергуван�ня на блокпостах, охорона важ�

ливих об’єктів на Донеччині.У важких умовах польово�

го життя допомагала атмосфе�ра доброзичливості, відчуттяплеча товариша, що панувалав таборі АТО.

— Боротьба з тими, хтопрагне розколоти країну, хтотворить безчинства, для ме�

не — справа честі. Я люблюсвою країну і вважаю, що ко�жен чоловік повинен сам прий�ти до райвійськкомату і статина захист Вітчизни, — розмір�ковує Ярослав Холодницький.

Пригадуючи службу на Схо�ді країни, він із теплотою згадує,як приємно було читати листивід школярів у короткі моментивідпочинку.

— Підтримка наших вояківцивільним населенням заразпросто колосальна. Люди ві�рять, що ми захистимо їхнє нор�мальне життя. Щодо повідом�лень від школярів, то їхні щиріпобажання здоров’я та успіхівсприяли покращенню настрою,адже ми усвідомили, що за на�ми — діти, які повинні житив мирній країні. Зараз, колина лікарняному ліжку в менез’явився вільний час, я навітьпочав листуватись з деякимидніпропетровськими школяра�ми. У відповідь вони присила�ють свої малюнки. Так, у нашійпалаті вже назбиралось із деся�ток дитячих творів, — ділитьсявраженням сержант.

Дитячі творіння, без пере�більшення, сприяють загою�ванню ран. Уже сьогодні Ярос�лав планує, що коли його випи�шуть, він проситиметься назаду розташування табору силАТО, до товаришів, з якими йо�го зріднила неоголошена війна.

Дмитро ЧАЛИЙ,Харків

Фото автора

20 МЕТРІВ ДО... ПОДВИГУБОЙОВЕ БРАТЕРСТВО

Розвідник 95�ї окремої аеромобільної бригади солдатвійськової служби за контрактом Антон Магльований —один з учасників (чи не наймолодший) антитерористич�ної операції, який сьогодні проходить курс лікування у Військово�медичному клінічному центрі Північногорегіону (м. Харків).

Cержант військової служби за контрактомоднієї з частин спецпризначення ЯрославХолодницький важке поранення правої руки отримав на блокпосту неподалікСлов’янська.

СЕРЖАНТ ЯРОСЛАВ ХОЛОДНИЦЬКИЙ, РИЗИКУЮЧИ

ВЛАСНИМ ЖИТТЯМ, ВРЯТУВАВ ПОРАНЕНОГО ТОВАРИША

ÏÎÃËßÄ826–31 травня 2014 року


Річ у тім, що справжня бой�ова обстановка характеризу�ється безліччю психотравмую�чих чинників. Підготуватисядо їхнього впливу в принципінереально, адже навіть «набли�жені до бойових» умови вико�нання тактичних нормативівта вправ стрільб швидше умов�ні, аніж бойові. Але справжнібойові умови швидко вчать.«Проживіть у собі вбивцю й то�го, кого вбиваєте. Буде прості�ше, якщо доведеться стріляти.На спусковий гачок натискаємозок, а не палець. Якщо мо�зок у бойовій готовності, випад�ковий постріл виключений,а невипадковий — точний».Цей вислів невідомого ротногостав крилатим серед тих, хтопройшов горнило Афганістанута інших дійсно гарячих точок.Його по�справжньому розумі�ють усі, кому доводилося зі�ткнутися зі смертю віч�на�віч.

Схильність до вчинку, зок�рема геройського, можна ви�значити лише практикою. Ніхтоне знає про себе всього напев�но. Показні сміливці часто пер�шими залишають поле бою,а записні тихоні часом виявля�ються справжніми героями.Тобто «війна швидко розстав�ляє все на своїх місцях».

Перебіг антитерористичноїоперації сьогодні в усіх на ус�тах. До того ж більшість дозво�ляє собі грати в аналітиків, ви�ставляючи оцінку тим чи іншимдіям військовиків. І мало хто за�мислюється над тим, чому АТОйде повільно, а втрати з’явля�ються, а також над тим, що, по�при таку повільність та обереж�ність, втрати ворога на порядокперевищують втрати нашихпідрозділів. І це при тому, щосеред терористів основну бойо�ву силу становлять добре підго�товлені, вишколені та загарто�вані в реальних боях, а не полі�гонних маневрах бійці.

А відповідь проста: арміяповинна навчитися воювати.Солдат повинен навчитися безвагань натискати на спусковийгачок. Командир повинен ви�вчити, визубрити, запам’ятати,зрозуміти, відпрацювати до ав�томатизму вимоги бойових ста�тутів. У них, щоб там не казалиадепти війн нового покоління,

зібрано докупи й викристалізо�вано у короткі правила сила�си�ленна чинників, які впливаютьна перемогу чи поразку. Туті організація маршу, і розташу�вання на привалі, й обладнанняблокпоста. Лишень користуйся!Прикметно, що впровадженняпередового досвіду досить час�то зустрічає спротив у виконав�

ців по всьому світу. Наприклад,ще в кінці 50�х років фахівціпідрахували, що використаннябронежилета на 30% знижуєкількість втрат та на 60% змен�шує загальну тяжкість пора�нень. В американській арміїбронежилет став обов’язковиматрибутом учасника бойовихдій майже одразу — під час вій�ни у В’єтнамі. Але, змуситиморпіхів носити цей незручнийна їхню думку аксесуар доводи�лося досить жорстоко — по�збавленням грошової компен�сації за поранення, отриманібез одягнутого бронежилета.Ця традиція карання «копій�кою» за порушення бойовогостатуту існує й нині, хоча у де�що м’якшому виді. Так, відмовау виплатах затверджується пі�сля ретельного розслідування.Саме тому практично скрізьна світлинах американські сол�дати позують у цьому захисно�

му спорядженні. Нехай в самійбілизні, проте у бронежилеті.

Армія навчається. Щоднявзаємодія між підрозділамистає дедалі кращою, операціїпродумуються дедалі ґрунтов�ніше, а удари по терористам —дошкульніші. І хоча наріканьна все це менше не стає, ре�зультати бойових дій більш ніжкрасномовні. Згадаймо, з чогопочиналася АТО. Із блокуваннянаших озброєних десантників,захоплення терористами бро�нетехніки… А нині? Незважаю�

чи на те, що терористів посиле�но обстріляними бійцями безсумління і докорів, зашморгна шиї сепаратизму затягуєть�ся все тугіше. Звичайно, зі зро�станням професійності середбандитів зменшується правона помилку і серед військови�ків. Бої під Волновахою, Карлів�кою — красномовне підтверд�ження цього. Жах того, що ста�лося там та у менш відомих«важких» для країни районах,можна охарактеризувати од�нією фразою: самозаспокоє�

ність породжує жертви. З іншо�го боку, бойові втрати сталитим уроком, який змусив арміюзробити величезний крок упе�ред. Відбиття донецького аеро�порту — яскраве тому підтвер�дження. Там було зроблено все«за наукою». Часи, коли голиментузіазмом можна було отри�мати перемогу, давно минули.Кінець «народних армій» неза�перечний. Настав час професі�оналів.

Роман БАКУМЕНКО,«Народна армія»

Армія існує для війни. Наявність «парадних»армій у деяких невеликих держав лишепідтверджує це правило. З іншого боку, якщоармія довгий час живе виключно мирноюпрацею, її бойовий потенціал знижується. І цетакож аксіома.

НАСТАВ ЧАСПРОФЕСІОНАЛІВ

ДЕЩО З ПРИВОДУ

Заступник директора компанії «Буз Ален Гемільтон» підполковник резерву армії США ДжейБАКЕР:

— На щастя, справжню війну я бачив лише раз у житті — під час моєї ротації до Іраку в 2003році. Будучи резервістом, я не мав змоги вивчати військову справу як професійний військовий. Од�нак є правила, які я ніколи не порушував, бо вони дали змогу вижити на війні. Перед тим, як ми ви�рушали куди�інде, ми завжди збирали максимум інформації про пункт нашого призначення, настрої,які там панують, хто нас має там зустріти. Тобто на першому плані — розвідка. Крім того, як відомо,вода, зброя, боєприпаси, боєприпаси та боєприпаси. На війні ці речі важливіші за їжу. Тобто кращезамість зайвого сухпайка взяти ще один цинк набоїв. Важливо також не бути передбачуваним. Неварто пересуватися тими дорогами, де помічений рух ворога, де тебе легко застати зненацька, вира�хувати графік твого пересування чи визначити час твого прибуття до кінцевого пункту. І нарешті —взаємодія. До початку маршу треба узгодити канали і способи виклику медичної допомоги, воєнноїта вогневої підтримки, визначити розташування сил, які можуть прийти на допомогу, налагодити з

ними взаємодію, опрацювати способи відступу під їхнє прикриття.

Старший офіцер службинавігаційного забезпе7чення Центрального уп7равління воєнно7топо7графічного та навігаціїГоловного управлінняоперативного забезпе7чення ЗС України полков7ник Олександр ДЖУРА:

— Відповідно досвоїх посадовихобов’язків я досить частобуваю в розташуванніпідрозділів, які облаштувалися на нових місцях не�сення служби. Це й ті, що стоять на прикритті кордо�ну, і ті, які шліфують навички на полігонах, і ті, якізалучені до антитерористичної операції. Перше, щокидається в очі — діаметрально протилежне став�лення до військових у різних районах України. Відготовності віддати останнє для армії до відвертогонеприйняття. Наша група часто потрапляла у неод�нозначне становище, коли, скажімо, на Донбасі наснамагалися спровокувати. Кидалися під колеса ма�шин, штовхалися, а потім падали на землю з крика�ми «убили» і «побили» тощо. У таких умовах, як намене, для командира підрозділу, який виконує зав�дання з організації та утримання блокпоста, важли�во зважати на можливість як провокацій, так ізбройного нападу з метою знищення. Й поводитисятреба відповідно, як того велить бойовий статут.

Полковник запасу Дмитро БЄЛКІН, у ми7нулому військовий спостерігач ООН,учасник миротворчих місій у Косові таІраку.

— Що головне у зоні бойових дій? Само�дисципліна, відсутність емоцій, самоконт�роль, виконання вказівок та наказів, а голо�вне — техніка безпеки. На війні — як навійні. Відійшов убік — підірвався на міні. За�палив цигарку — виказав свою вогневу по�зицію, став мішенню для снайпера. А скількипід час бойових дій «самострілів»? Словом,не дарма кажуть, що бойовий статут написа�

но кров’ю. У ньому є інструкції практично на будь�який випадок. Напри�клад, якщо організувати похідну колону за всіма правилами, як належить,з бойовою охороною, похідною заставою тощо, то шанси потрапити узасідку наближаються до нуля. Те саме й з розташуванням на привалі.Це прописні істини, і на війні виживає той, хто їх знає і дотримується.

Командир роти батальйону спеціальногопризначення «Азов» Ігор КРИВОРУЧКО:

— Серед тих, хто нам протистоїть, —банди кримінальних елементів та озброєні те�рористи. Їм немає дороги ні в Росію, де їх че�кає суд і вирок, ні в Україну, тому що тут їхчекає те саме. Зараз вони мають бізнес —рекет. І відповідно, вони його захищають.Тож єдиний шлях для стабілізації в Україні —це повна перемога АТО.

Сержант резервузбройних сил Латвії Ка7спарс УСТІЦ, учасникоперації «Свобода Іра7ку», нині відомий за ме7жами своєї країнирадіоаматор:

— Коли тебе зранкубудять мінометнимобстрілом, а біля штабустоїть схожий на друшлякзакривавлений штабнийджип, елементарні навич�ки поведінки на війні стають нормою життя дужешвидко. Йдеться, зокрема, й про дотримання режи�му таємності. Зараз модно щодня дзвонити до зонибойових дій, аби пересвідчитися, що родич, якийтам воює, почувається добре. Але мало хто замис�люється над тим, що такий дзвінок може призвестидо загибелі рідної, або зовсім іншої, незнайомої,проте комусь теж небайдужої людини.

Свого часу розташування генерала Дудаєвавизначили по випромінюванню його супутниковоготелефону. Це було 20 років тому. Зараз технологіїнабагато більше розвинені. Знаючись на радіос�праві, мушу констатувати, що прослуховуваннястільникового телефону чи визначення його місцез�находження — справа двох «галочок» у опера�торському меню керування. Тому переконаний, що врайоні проведення антитерористичної операції немісце незахищеним каналам. Йдеться про особистітелефони. Їх однозначно треба зберігати десь по�далі від солдатів. Для їхньої ж безпеки. У крайньомувипадку пояснити людям, що їхні розмови можутьпрослуховуватись як у режимі реального часу, так і«у запису». Сучасне обладнання базових станцій ісерверів дозволяє зберігати будь�які розмови урізних аудіоформатах, які потім можна за допомо�гою програмного забезпечення швидко проаналізу�вати по ключовим словам, тембру голосу, по ступе�ню напруженості учасників розмови чи по багатьоміншим параметрам. Думаю, як мінімум, кожномувійськовику варто на екран свого телефону постави�ти шпалери на кшталт «Увага, ворог слухає!», а насмартфон ще й «Ворог знає ваше місце розташу�вання!»

ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ПІДРОЗДІЛАМИ СТАЄ ДЕДАЛІКРАЩОЮ, ОПЕРАЦІЇ ПРОДУМУЮТЬСЯ ДЕДАЛІҐРУНТОВНІШЕ, А УДАРИ ПО ТЕРОРИСТАХ —ДОШКУЛЬНІШІ


ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÏÀÍÎÐÀÌÀ 9

Відділ ЕКОНОМІКИ, КОНВЕРСІЇ ТА РЕКЛАМИ 0(44) 489 50 03

20 травня 2014 року Верхов�на Рада України ухвалила Законпро внесення зміни до статті 36 За�кону України «Про пенсійне забез�печення осіб, звільнених з військо�вої служби та деяких інших осіб»(щодо збільшення розмірів пенсіїв разі втрати годувальника), а та�кож Закон «Про внесення зміндо деяких законів України щодоудосконалення оборонно�мобіліза�ційних питань під час проведеннямобілізації» (зокрема щодо поси�лення соціального захисту військо�вослужбовців, які призвані під часмобілізації).

Слід зазначити, що однієюз важливих умов отримання війсь�ковослужбовцями та членами їхніхсімей відповідного статусу пільгта соціальних гарантій, які перед�бачені законодавством України, єсвоєчасне та юридично правильнеоформлення документів, пов’яза�них із виконанням військовослуж�бовцями обов’язків військовоїслужби, участю їх в бойових діях,обставинами загибелі, поранення,втрати працездатності тощо.

Раніше найбільший українсь�кий банк «ПриватБанк» ухвалив рі�шення скасувати нарахування від�сотків за кредитами для позичаль�ників, мобілізованих до лав Укра�їнської армії. Як повідомили в бан�

ку, скасування нарахування відсот�ків діє на час проходження військо�вої служби для клієнтів програмспоживчого кредитування, креди�тування малого бізнесу та тих, хтокористується кредитними лімітамина картках. Також на період мобілі�зації клієнтів банк не буде нарахо�вувати штрафні санкції за несвоє�часне внесення кредитних плате�жів за всіма видами кредитних про�грам.

Як діють прописані пільги, мизапитали у безпосередніх учасни�ків антитерористичної операції. На�приклад, у старшого сержанта Во�

лодимира Волинця перед мобіліза�цією була заборгованість по креди�ту 10000 гривень. Після суду відбу�лася реструктуризація суми боргу,та він продовжував виплачуватикредит. Він вже 2 місяці проходитьслужбу у 95�й окремій аеромобіль�ні бригаді, а з його зарплатної кар�ти щомісячно знімають 50% від на�рахованого грошового забезпечен�ня — це приблизно 1350 грн. У йо�го колег — прапорщика ОлексіяКолесника, старшого солдатаДмитра Козіна та солдатів Володи�мира Омельчука і Андрія Бондар�чука — ситуація схожа, різнятьсялише суми заборгованості передфінансовою установою «При�ватБанк».

Хлопці скаржаться: «Тих кош�тів, що залишаються на картці, за�мало навіть для задоволення еле�ментарних потреб сімей. Для того,щоб скористатися правом кредит�них канікул, військовослужбовцюнеобхідно особисто звернутисядо відділення банку. На жаль,у районах блокпостів таких немає,а дістатися до працюючих відді�лень фізично неможливо.

Інші банки також почали за�проваджувати кредитні канікулидля військовиків, яких мобілізува�ли. Так, «Дельта Банк» запустивпрограму «Допомога–2014» з під�тримки українців у ситуації, щосклалася в країні.

Програма передбачає отри�мання клієнтами «Дельта Банк»,яких мобілізували в армію навес�ні–влітку 2014 року, кредитних ка�нікул за картковими та споживчи�ми кредитами на 6 місяців.

— У цей непростий час длябанківської системи і країни в ціло�му, «Дельта Банк» продовжує роз�початий курс на підтримку нашихгромадян. Першою чергою, під�тримки банків зараз потребують тіклієнти, які несуть службу на пере�довій, кожен день наближаючи насдо відновлення в країні миру і спо�кою, — зазначає заступник голови

Ради Директорів АТ «Дельта Банк»Валентина Дудко. — Тому ми прий�маємо рішення про запуск програ�ми «Допомога–2014», у межах якоїзвільняємо наших позичальників,які були мобілізовані в Українськуармію навесні–влітку 2014 року, відусіх виплат відсотків та основнихплатежів за картковими кредита�ми, а також списуємо наявніштрафні санкції за низкою спожив�чих кредитів на період дії програми.

У «Дельта Банк» повідомили,

що для участі у програмі «Допомо�га–2014» позичальникові або йогородичу (у разі перебування пози�чальника на військовій службі) до�статньо надати документ про при�зов до армії, показавши військовийквиток або оригінал довідки проприйняття на строкову службу з пе�чаткою військової частини, звер�нувшись до банку зручним для ньо�го способом.

Проте є такі банки, які намага�ються шукати шпаринки в законі,

не поспішаючи йти назустріч захис�никам. Зокрема, тривожні сигналипоступають з боку російського«Альфа�банк», котрий залишивза собою право розглядати заявупро кредитні канікули протягом 45днів. У цей період банк вимагає ви�плат від військовослужбовців�пози�чальників.

Зрозуміло, що у кожному конк�ретному випадку відношення міжбанками та клієнтами не завждина користь останніх, але необхідновраховувати, що захищаючи Бать�ківщину, чоловіки позбавлені мож�ливостей годувати сім’ї іншим чи�ном, ніж за рахунок грошового за�безпечення, що надає держава.Варто розробити єдиний спроще�ний механізм для всіх банків,за яким рідні військових зможутьсамостійно вирішувати питанняврегулювання їхніх кредитних зо�бов’язань, наприклад, за відповід�ною довідкою з військового коміса�ріату.

На офіційному сайті Міністер�ства оборони України розміщенобланк типової заяви до банківськоїустанови з клопотанням про надан�ня кредитних канікул.

Також нагадуємо читачам, що20 травня 2014 року виконувачобов’язків Президента УкраїниОлександр Турчинов підписав за�кон № 1233�VII «Про внесення змі�ни до статті 6 Закону України «Простатус ветеранів війни, гарантії їхсоціального захисту», відповіднодо якого учасниками бойових дійвизнаються військовослужбовціЗбройних Сил України, які захища�ли незалежність, суверенітет та те�риторіальну цілісність України, а та�кож брали участь в антитерорис�тичній операції.

Олексій МАЗЕПА,Микола ФЕДОРКІВ,


З огляду на запитання наших читачів, од�нією із болісних їхніх проблем є погашеннякредитних зобов’язань військовослуж�бовців, які були призвані під час мобілізаціїна військову служб.

ДЕРЖАВА ГАРАНТУЄ. А БАНКИ...

КРЕДИТНІ КАНІКУЛИ

Правовими нормами, які прописані в законі, зокрема, передбачено:— Звільнення від нарахування штрафних санкцій військовослуж�

бовців, а також військовозобов’язаних, які призвані під час мобілізації навійськову службу, з боку підприємств, установ, організацій усіх формвласності, а також фізичних осіб у зв’язку з несвоєчасною оплатоюфінансових зобов’язань(кредитів, іпотек тощо), а також процентів за ко�ристування кредитом на особливий період.

Зразок листа до банку (надання кредитних канікул, зменшення % ставки)

Начальнику відділення «БАНКУ» __________________________________________

від позичальника ____________________________ Паспорт ___________________________, виданий

Поручителя позичальника ____________________ Паспорт __________________________________,

Шановний(а)______________! Станом на __.__.____ року я, ________________, користуюся споживчим кредитом (або зазначається інший вид кредиту, відповідно до договору військовослужбовця з

установою банку),

який наданий «БАНКОМ». Договір про надання кредиту № _______________ від __/__/____ (далі — Договір). Кредит мені видано ___________ відділенням «БАНКУ» на суму ___________ (прописом тисяч грн. ___ коп.) гривень на купівлю _________ (зазначається у разі отримання споживчого кредиту). У зв’язку з призовом мене на військову службу в Збройні Сили України згідно Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», враховуючи умови проходження військової служби в польових умовах та не маючи на даний час змоги вчасно та в повному обсязі дотримуватися встановленого графіку погашення заборгованості, прошу розглянути можливість *: 1. Тимчасового перенесення строків оплати як основного боргу, так і відсотків, що нараховані по ньому на період проходження військової служби (або може

зазначатись клопотання про надання відстрочки у сплаті відсотків за користування

кредитом на зазначений період).

2. Не застосовувати штрафні санкції за кредитними зобов’язаннями на зазначений період до моменту моєї демобілізації. 3. Скасувати виплату відсотків або змінити відсоткову ставку, обумовлену в п._____ Договору, в сторону зменшення до ___ % (прописом) на період військової служби з_________р. та скористатися цією можливістю для оплати як основної суми зобов’язань , так і нарахованих відсотків в зазначені строки. Сподіваюсь на Вашу підтримку, розуміння та те, що добропорядні партнерські відносини допоможуть нам здолати усі труднощі в цей складний для усіх період. З повагою Дата ___________ ___________ ПІБ (клієнт «БАНКУ») * військовослужбовець, з яким укладений кредитний договір,самостійно може

визначити, яке з наведених у прикладі клопотань (п. 1–3) зазначити у заяві.

Даний зразок листа є типовим, установою банку може бути витребувана й інша

додаткова інформація, що залежить від порядку роботи банку#кредитодавця, виду

кредиту тощо.

Коментарі з цього приводунадала оператор call�центруДепартаменту вхіднихдзвінків «ПриватБанк» ОленаШИБНЕВА:

— Щоб скористатисякредитними канікулами, післязвільнення з військової службинеобхідно буде звернутися донайближчого відділення банку,написати заяву та надативійськовий квиток із записомпро термін мобілізації. Післяцього керівництво банкузробить перерахунки таповерне нараховані відсотки.Якщо із зарплатної картипримусово знімають певнусуму у вигляді 50% від коштів,що надходять щомісяця, то цезалежить від попередньоїкредитної історії клієнта.

У разі загибелі особи, якамає зобов’язання закредитами, родичі звертаютьсядо банку з його військовимквитком, та відсотки закредитом будуть перерахованіза час його фактичної служби.Наразі сам кредит доведетьсягасити спадкоємцям...

Верховна Рада України внесла по�правки до Закону «Про мобілізаційну під�готовку та мобілізацію», згідно з якимиособистий транспорт громадян можутьвилучити на потреби армії строком до 90днів. За це проголосувало 250 із 326 на�родних депутатів, зареєстрованих у сесій�ній залі.

Так, під час мобілізації може здійсню�ватися безоплатне «вилучення» транс�

портних засобів підприємств, установ, ор�ганізацій усіх форм власності для потребЗбройних Сил без введення воєнного абонадзвичайного стану на підставі рішеньмісцевих державних адміністрацій у відпо�відності із запитами військкоматів.

Отже, залучити на безкоштовнійоснові можуть абсолютно будь�якийтранспортний засіб. Слід відзначити, щов першу чергу війську будуть потрібні ав�томобілі підвищеної прохідності (КрАЗи,«Урали», ГАЗ�66) та звичайні вантажівки

і автобуси в разі евакуації населення. Пі�сля того, як Кабмін прийме постанову проте, який транспорт підлягає тимчасовомувилученню, місцеві органи влади за по�данням військкоматів складуть список та�ких зареєстрованих авто.

У Верховній Раді кажуть, що вилучен�ня автомобільного транспорту не стосу�ється окремих громадян. Один із авторівзакону зазначив: «Легкові машини цивіль�них осіб залучати не будуть. Розмови проте, що на блокпосту можуть зупинити

джип, УАЗ або «Ниву», висадити водіята відібрати авто — провокація».

Повернення автомобілів буде здійс�нюватися після наказу про демобілізаціюпротягом 90 днів. При цьому оформляють�ся всі необхідні документи, зокрема відпо�відні розпорядження місцевих держадмі�ністрацій та акти прийому�передачі. Поря�док відшкодування збитків буде визнача�тися Кабміном.

Микола ФЕДОРКІВ,«Народна армія»

ЛЕГКОВИКИ ЦИВІЛЬНИХ ЗАЛУЧАТИ НЕ БУДУТЬНА ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ

ÀÐÌ²ß ² ÑÓÑÏ²ËÜÑÒÂÎ1026–31 травня 2014 року


Пересічні громадяни пе�рераховують на рахунок Мініс�терства оборони навіть ті кош�ти, які зберігали, як�то кажуть,на «чорний» день. Хвиля такоївсенародної підтримки україн�ських військовослужбовцівзростає і поширюється. Однідобровільно встали на захистВітчизни, записавшись до лавЗбройних Сил, Національноїгвардії, територіальних під�розділів оборони. Інші доправ�ляють на бойові позиції індиві�дуальні засоби захисту, зв’яз�ку, продукти харчування, ліки.Народ морально підтримує за�хисників Вітчизни, висловлю�ючи подяку та виявляючи по�вагу до них.

Сьогодні ми спостерігає�мо досі небачене єднання ар�мії та народу. Війна, як відомо,перевіряє кожну людинуна патріотизм, її готовністьдо захисту Вітчизни. Відправ�ляючи на передову ріднихта близьких, представникицих українських родин спра�ведливо запитують: чому по�ряд з ними там майже немаєсинів можновладців, олігархів,тих, хто відносить себе до «зо�лотої молоді»?

А дійсно, чому? Гадаю,однозначно важко відповістина це запитання. Але, на моєпереконання, відсутність їхна бойових позиціях — це ре�зультат розшарування сус�пільства на бідних та багатих,знецінення низки моральнихцінностей і понять. Зокрема,таких як загальновійськовийобов’язок, честь бути захис�ником Вітчизни, конкретнимисправами демонструватипатріотизм, любов до рідноїземлі.

Коли я проходив строковувійськову службу в столично�му окремому полку зв’язку, тобув вражений тим, що поручзі мною солдатський одност�рій носили, кажучи сьогод�нішньою мовою, мажори.Один з них був сином відомо�го столичного лікаря і служиврядовим після навчанняна третьому курсі медичного

інституту. Другий був роди�чем видатного спортсмена.А моїм першим армійськимтоваришем став Любомир,син відомого українського

письменника�драматурга Ва�силя Минка. Він з 1934 рокубув членом Спілки письмен�ників СРСР, а його комедія«Не називаючи прізвищ» вчи�нила справжній переворот

в українській драматургії.До строкової служби мій при�ятель успішно навчався у сто�личному театральному інсти�туті. Гадаю, що такий відомийв Україні батько міг би органі�зувати сину відстрочку віднеї. Але Василю Петровичуне дозволяло це зробити гли�боке переконання, що коженчоловік має бути захисникомВітчизни. Сам він добровільнопішов на війну, за мужністьі героїзм, виявлені в боях, бувнагороджений п’ятьма орде�нами, з них два — ЧервоноїЗірки, та багатьма медалями.

Таке розуміння військово�

го обов’язку було притаманневсім родинам, що пишалисясвоїми рідними, які пройшлифронтові дороги. Природно,що тисячі, мільйони громадянколишнього СРСР теж добро�вільно взяли до рук зброю,щоб захистити Вітчизну відфашистських загарбників.

Серед них була і Гуля Ко�рольова, яка в дитинстві була

для мене уособленням висо�кого патріотизму та самопо�жертви заради Вітчизни.Вперше про її життя та подвигя дізнався в четвертому класі.Наша вчителька Марія Трохи�мівна після уроків щодня по�чала читати нам глави з книгиОлени Ільїної «Четверта висо�та», присвяченої цій патріотці.З неї ми дізналися, як Гуля Ко�рольова визначала для себевисоти, які обов’язково збира�лася підкорити. Найвищоюдля неї стала та, яка на топог�рафічній карті мала номер

56,8 метрів під Сталінградом.В одному з боїв вона винеслаз поля битви 60 бійців та ко�мандирів. Як колишній чемпі�он Києва з плавання, Гуля підартилерійським вогнем пере�

правила їх на інший берег річ�ки. А потім повела в атаку гру�пу наших піхотинців, першоюувірвалася в окопи ворогаі гранатами знищила 15 гітле�рівців. Отримавши смертель�не поранення, Гуля Корольовадо остатнього подиху не ви�пускала з рук зброю.

Героїзм та відвагу бійцівфронтової пори успадкуваливійськовослужбовці, які бе�руть участь в антитерористич�ній операції на Сході нашоїкраїни. Наведемо конкретніприклади цього. 13 травня прив’їзді в населений пунктОктябрьське, що за 20 кіло�метрів від Краматорська,на колону українських війсь�кових напали із заздалегідьпідготовленої засідки. В сило�ве відділення одного з БТРіввлучили з гранатомета, він зу�пинився та почав горіти. Помі�тивши це, старший сержантВ’ячеслав Кубрак, який пере�бував у іншій бронемашині,взяв командування на себета наказав: «Штовхаємо пе�ред собою палаючий БТР.Хлопців необхідно вивестиз зони обстрілу та дати мож�ливість його покинути, поки

не згоріли!» Так вони рухали�ся майже кілометр, покине опинилися поза зоною об�стрілу.

Інший випадок стався не�щодавно під час обстрілублокпоста під Слов’янськом.Один із бійців — СтаніславЗінчик — накрив своїм тіломгранату, яка залетіла в укрит�тя, чим врятував життя своїхтоваришів, а сам загинувсмертю героя.

Свого часу відомий педа�гог Василь Сухомлинськийстверджував: «Кожному з нас,чоловіків, потрібно твердопам’ятати: у мене є дві спеці�альності. Перша — це коли тивчитель чи агроном або інже�нер. Друга в усіх нас одна —бути захисником Вітчизни».Сьогодні, коли існує загрозанаціональній безпеці України,ця друга за значенням, алеосновна чоловіча спеціаль�ність набуває особливої важ�ливості. На війні, як відомо,

кожна хороша людина стаєще кращою, а погана — гір�шою. У горнилі теперішніх ви�пробувань, що випали на до�лю захисників Вітчизни, гарту�ються кращі якості українсь�ких військовослужбовців.

Хочеться сподіватися, щозразки їхньої відваги, вірностівійськовому обов’язкувплинуть на свідомість всіх ук�раїнців. Тим паче, що сини де�яких посадовців та народнихдепутатів добровільно прибу�ли на бойові позиції. Про це,зокрема, повідомив під часпроведення прямої телефон�ної лінії Кабінету Міністрів ви�конувач обов’язків Міністраоборони України генерал�пол�ковник Михайло Коваль. Вінтоді не назвав конкретні пріз�вища. Але всюдисущі журна�лісти з’ясували, що добро�вольцем в Національну гвар�дію України записався і стар�ший син керівника військово�го відомства. Як кажутьу військовому середовищі,особистий приклад команди�ра — це краща агітаціяза будь�яку справу!

Володимир ЧІКАЛІН,«Народна армія»

Тему цього матеріалу підказав лист нашоїчитачки з Вінниці Ольги Воловської. Весьйого зміст пронизаний турботоюпро армію, стан справ у нашому військуз огляду на неоголошену війну, яка хвилюєкожного українця.

ВСЕНАРОДНИЙ ТЕСТ НАПАТРІОТИЗМ

Понад 120 випускників кафедри меди�цини катастроф та військової медициниХарківського національного медичного уні�верситету (ХНМУ) успішно пройшли війсь�ково�навчальні збори. До спеціальних за�нять залучалися хлопці та дівчата, які про�тягом чотирьох років вивчали військовідисципліни, аби опанувати професію війсь�кового лікаря.

Під час зборів на базі Гвардійськогофакультету військової підготовки НТУ«ХПІ» студенти відпрацювали завданняз евакуації пораненого в ході бою, лікуван�ня у польовому госпіталі, ознайомилисяз умовами служби та побуту військово�службовців. Про це розповів начальник ка�федри медицини катастроф та військовоїмедицини ХНМУ полковник медичної служ�би Сергій Демяник.

По завершенню військово�навчальнихзборів усі випускники висловили готовністьнадавати медичну допомогу українськимвійськовослужбовцям, які перебуваютьу «гарячих» місцях України.

Дмитро ГОРБУНОВ,Харків

ВИПУСКНИКИ

РВУТЬСЯ

НА ПЕРЕДОВУ

На Волині добре знають про благо�родні справи пошукового загону «Відрод�ження». Цю громадську організацію очо�лює офіцер одного з відділів командуван�ня ВДВ Сухопутних військ ЗС Українимайор Вадим Дорофеєнко. За п’ять роківсвоєї діяльності пошуковці знайшлина місцях запеклих боїв у роки ВеликоїВітчизняної війни чимало останків загиб�лих воїнів.

Так, протягом двох останніх років чле�ни загону біля села Мощена, що в 9 кіло�метрах від Ковеля, створили цвинтар�ме�моріал. Він являє собою великий дубовийхрест над двома рядами могил з пам’ятни�ми дошками. Загалом пошуковці знайшлита перепоховали понад 150 солдатівта офіцерів, які загинули в боях за визво�лення цього регіону. Декілька з них іден�тифіковано.

Пошуковці загону брали участь у пе�репохованні з військовими почестями26�ти радянських воїнів. Цей захід відбув�ся торік напередодні 22�ї річниці ЗбройнихСил України. Ці воїни загинули у 1944 роціпід час боїв за визволення Волині.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ,Волинська обл.

ПОВЕРТАЮТЬІМЕНА ІЗ ЗАБУТТЯ

У ГОРНИЛІ ТЕПЕРІШНІХ ВИПРОБУВАНЬ, ЩО ВИПАЛИ НА ДОЛЮ ЗАХИСНИКІВВІТЧИЗНИ, ГАРТУЮТЬСЯ КРАЩІ ЯКОСТІУКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

ХВИЛЯ ВСЕНАРОДНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗРОСТАЄ І ПОШИРЮЄТЬСЯ

Я з великим інтересом ознайомивсяз надрукованим у газеті «Народна армія»матеріалом викладача предмета «ЗахистВітчизни» Євгена Нестеренка. Цілком по�годжуюсь з думкою автора, що потрібнопідвищувати роль та значення підготовкимолоді до служби у Збройних Силах Укра�їни. Багато що в цій справі залежить відвикладачів цього предмета, яким довіре�но виховувати майбутніх захисників Віт�чизни. Адже відомо, що патріотизмуне вчать, його виховують. Тому в нашійшколі особливу увагу приділяють форму�

ванню у школярів високих патріотичнихякостей.

Розповім більш докладно про цейдосвід. У нашому навчальному закладіпостійно проводяться уроки мужності,вахти пам’яті, походи місцями бойовоїслави, конкурси на краще виконаннявійськово�патріотичної пісні. Великоюпопулярністю користуються серед учнівзаходи, що проводяться в межах тижнів,місячників оборонно�масової роботи.По закінченні вивчення предмета «За�хист Вітчизни» організовуємо виїздишколярів до військових частин для вико�нання навчальних стрільб, їхню участь

у районних змаганнях з триборства, грі«Зірниця».

Ми намагаємося поєднувати теоре�тичну складову предмету з практичною.Для цього організовуємо зустрічі учнівіз захисниками Вітчизни, відвідуваннявійськових частин, де наші вихованцізнайомляться з умовами служби, побу�том людей у погонах. Для закріплення ви�вченого матеріалу широко використовує�мо матеріали газети «Народна армія»на військово�патріотичні теми.

Михайло БАЛАН,вчитель предмета «Захист Вітчизни».

Чернівецька область

ТЕМУ ПІДКАЗАВ ЛИСТ ПРОЯВ СВІДОМОСТІ

ПАМ’ЯТЬ

ЧИТАЧ — ГАЗЕТА

Є ТАКИЙ ПРЕДМЕТ — «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ»

ÀÐÌ²ß ² ÑÓÑÏ²ËÜÑÒÂÎ 11



Коли заступник Міністра обо�рони України Іван Руснак прово�див прийом громадян з особистихпитань, то майже кожен з нихсвоє звернення завершував про�ханням: ухваліть гуманне рішен�ня, зробіть для мене виняток, вра�хуйте сімейні обставини. Але по�зитивний розгляд їхніх заяв у кін�цевому підсумку передбачав бипорушення існуючих законів. Проце, звісно, говорили людям. Аледеякі з відвідувачів громадськоїприймальні залишалися при дум�ці про те, що їм мали б піти назус�тріч і ухвалити гуманне рішення.

Зокрема, з таким прохан�ням звернувся до заступника Мі�ністра оборони полковник запа�су К. Він порушив питання щодонадання дозволу на проживанняу гуртожитку Національного уні�верситету оборони України.

Свого часу офіцер залишив дво�кімнатну квартиру своєму сино�ві. А прибувши до столиці, вінвселився в один із гуртожитківбез спеціального ордера,не уклавши договір найму.У двокімнатному приміщеннігуртожитку університету не про�живав, а мешкав за іншою адре�сою. Періодично там бачили ли�ше його доньку. Враховуючи та�кий стан справ, керівництво на�вчального закладу звернулосядо суду із позовом про виселен�ня полковника запасу з цієї жит�лової площі. Апеляційний судміста Києва визнав його і членівродини як такими, що неправо�мірно утримують житлову площуу гуртожитку та підлягають ви�селенню. Рішення суду було ви�конано у примусовому порядкувідділом Державної виконавчоїслужби районного управлінняюстиції. Своє прохання гуманно

розглянути питання про наданнядозволу на проживання у гурто�житку Національного універси�тету оборони полковник запасусупроводив роликом телесюже�ту про те, як його виселяли звід�ти. Склалося враження, що та�ким чином він намагався чинититиск на членів робочої групи,яка розглядала його звернення.Але ті наголошували: закон є за�кон, і ніхто не має права порушу�вати його. Водночас ветерановівійськової служби роз’яснили,що за ним залишається правона отримання квартири у столи�ці у порядку черги.

З проханням зробити виня�ток для сина звернувся і грома�дянин Валерій Р. Його син — ви�хованець Луганського військово�го ліцею висловив бажання всту�пити на факультет військової під�готовки Національного технічно�го університету «Харківський по�

літехнічний інститут». Але річу тім, що на період вступу до цьо�го навчального закладу йомуне виповниться 17 років. Між тимнавчання у зазначеному вишіпроводиться за схемою «кур�сант», тому ліцеїст втрачає правона вступ до нього у неповні 17років. Батькові порадили відпра�вити сина на навчання до закла�ду, де немає вікового обмежен�ня. Але той наполягав зробитивиняток для його сина. Більшетого, він знає випадок, коли де�кілька років тому іншого 17�річ�ного юнака прийняли на навчан�ня на факультет військової підго�товки харківського вишу. От і ви�ходить, що навіть поодинокийфакт відступу від вимог законупороджує чергове прохання по�рушити існуючі правила.

На прийом також прибулагрупа матерів бійців одного з під�розділів територіальної оборони.

Вони поскаржилися на умови не�сення служби їхніми синамина блокпостах у Луганській об�ласті, зокрема, на недостатнє за�безпечення бронежилетами,взуттям, військовою формоюодягу. Заступник Міністра оборо�ни України запевнив солдатськихматерів, що наведені факти пе�ревірять і протягом одного�двохднів усунуть ці недоліки. Іван Рус�нак повідомив, що армія вже от�римала півтори тисячі бронежи�летів, 50 тисяч пар берців. Відпо�відаючи на запитання матерівщодо ротації бійців підрозділу,заступник Міністра оборониУкраїни зазначив, що призовна строкову військову службувже найближчим часом дозво�лить демобілізувати воїнів тери�торіальних підрозділів оборониодними з перших.

Володимир ЧІКАЛІН,«Народна армія»

ГУМАННЕ РІШЕННЯ НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ

Навчально�тренувальний центр Повіт�ряних Сил Збройних Сил України — части�на унікальна і має особливе значенняв системі протиповітряної оборони держа�ви. І хоча центр, умовно кажучи, знахо�диться в тилу, його особовий склад постій�но, як на передовій.

Головне завдання центру — підготовкавартових неба Батьківщини. Фахівці центрупроводять контроль рівня їхньої готовності,працюють над злагодженням бойових обслугпідрозділів і забезпечують підготовку та про�ведення комплексного тренування особовогоскладу командних пунктів. Важливим є те,що на базі центру можна проводити трену�вання за чотириступеневою системою бойо�вої обслуги командного пункту Повітряногооб’єднання. Командир останнього ставитьзавдання командиру з’єднання, який своєючергою — зенітному ракетному дивізіону,а далі — батареї. І це все відбувається за за�мкнутим циклом. Також заслуговує на увагутой факт, що викладацький склад НТЦ май�же стовідсотково складається з офіцерів, якізакінчили військові виші з відзнакою. Потімвони проходили службу у військових части�нах на різних командних посадах та безпосе�редньо залучалися до бойового чергування.Тобто викладачі в НТЦ — одні з кращих, пе�ревірені часом і службою офіцери.

Сьогодні повсякденне життя частинипроходить в обстановці, максимально на�ближеній до бойової. Тут постійно тренують�ся й офіцери групи наземної оборони части�ни під керівництвом заступника начальникацентру — начальника навчальної частинипідполковника Сергія Лещука. Під аудіоза�пис ведення інтенсивного бою як вдень, такі вночі проводяться заняття.

Бойове злагодження здійснюєтьсяв стислі терміни. Особовий склад, призва�ний із запасу, за певний час втратив навич�ки роботи на техніці. Він сьогодні у складіпідрозділів набуває досвід на тренувальнійбазі центру. У зв’язку із ситуацією в державікількість навчальних підрозділів збільшила�ся, а період підготовки став коротшим та ін�тенсивнішим.

Начальник групи забезпечення на�вчального процесу майор Олександр Ящен�ко безпосередньо працює із військовослуж�бовцями на техніці й відзначає старанністьособового складу, особливо призваногоіз запасу, в опануванні фаху.

Після того, як перед підрозділом булипоставлені нові завдання, змінилася інтен�сивність служби, виникли й нові проблеми.

Тут на допомогу прийшли представни�ки місцевої влади та громади. Завдяки їмбуло вирішено чимало питань. Одне з них —надійний захист та належне екіпіруваннявійськовослужбовців. Сучасні бронежилети,

каски, засоби зв’язку та захисні окуляри,які, до речі, є не в усіх підрозділах спецпри�значення, частина отримала завдякиспонсорам. На прохання військових, зважа�ючи на ситуацію у країні, вони відгукнулисянегайно. До того ж запропонували допомо�гу і з речовим майном, тобто новими матра�цами, подушками, ковдрами та постільноюбілизною. А ще свідомі громадяни допомог�ли вирішити питання з організацією харчу�вання всіх категорій військовослужбовцівчастини.

Начальник центру полковник ТарасВенгер передає слова подяки всьому колек�тиву концерну «Рошен», а також високо ці�нує допомогу директора ВАТ «Кожухівсь�кий» Євгена Бондарчука, голів селищнихрад Іванковичів та Лосятина, Васильківськоїрайдержадміністрації в особі першого за�ступника Анатолія Совгири та всієї місцевоїгромади. Всі ці люди та трудові колективиу складний для нашої держави час не зали�шилися осторонь проблем частини і опера�тивно прийшли на допомогу.

Приклади щирої і безкорисної допомо�ги Навчально�тренувальному центру Повіт�ряних Сил ЗС України ще раз підтверджу�ють, що наше військо не залишається на�одинці зі своїми проблемами, країну боро�нить весь український народ.

Ігор ПАРУБСЬКИЙ,«Народна армія»

ПРИЙОМ ГРОМАДЯН З ОСОБИСТИХ ПИТАНЬ

ВОНИ ДБАЮТЬ ПРО ОХОРОНУНЕБА, А ГРОМАДА — ПРО НИХ

НАРОД З ВІЙСЬКОМ

Днями колектив одногозі столичних науково�до�слідних інститутів пе�редав для потреб72�ї окремої механі�зованої бригадип’ять сучаснихприладівнічного ба�чення(ПНБ) —Yukon NV5х60.

Відмінними рисами цього моноку�ляра нічного бачення є висока світло�сила і пристойна кратність. За раху�нок великого світлового діаметраоб’єктива (60 мм) і його високих час�тотно�контрастних характеристик зоб�раження приладу відрізняється яскра�вістю і високою, близько 40 штр./мм,роздільною здатністю. Показник візу�ального п’ятикратного збільшення —один із найкращих серед приладів ніч�ного бачення 1�го покоління. Корпусприладу виготовлений з високоміцно�го пластику, а внутрішнє компонуван�ня вузлів і деталей максимально раці�ональне, що дозволило домогтися оп�тимальних масово�габаритних харак�теристик ПНБ.

До того ж цей прилад оснащенийвбудованим інфрачервоним освітлю�вачем для спостережень в умовахповної темряви і недостатньої природ�ної нічної освітленості (для підвищен�ня якості та дальності спостереженняможливе застосування додаткового,потужнішого, інфрачервоного освітлю�вача). Для довготривалого спостере�ження прилад можна встановлюватина штатив.

Уже майже 60 років своєї діяль�ності цей НДІ спеціалізується на ство�ренні сучасного обладнання для по�треб Військово�Морських Сил. Колек�тив установи й надалі передбачає за�безпечувати підрозділи ЗС України,що беруть участь в АТО, необхіднимиїм сучасними засобами.

Сергій ВОРОНКОВ,«Народна армія»

АБИ НАШСОЛДАТБАЧИВ І ВНОЧІ…

ПІДВИЩЕННЯБОЄГОТОВНОСТІ

ÌÈÐÎÒÂÎÐ×²ÑÒÜ26–31 травня 2014 року

Відділ НОВИН 0(44) 489 50 07

12

–Ситуація, що склаласяна сході країни, поставила підзагрозу територіальну цілісністьнашої держави. У парламентіставилося питання щодоневідкладного повернення на�ших миротворчих підрозділівдля посилення військової спро�можності. Наскільки необхідноюта реальною є реалізація цьогопитання?

— Сьогодні 648 військовос лужбовців виконують миротворчізавдання у складі двох вертолітнихзагонів в Ліберії та Конго, а такожспеціальної роти в Косові. Ціпідрозділи не мають бойовоїтехніки за винятком 7 бойовихта 10 транспортних вертольотів, якіза своїм технічним станом маютьнезначний залишок ресурсута після повернення будуть потре бувати технічного відновлення. Та кож необхідно зазначити, що виве дення контингентів — це тривалийпроцес, майже до півроку, який щей вимагає значного фінансовогоресурсу в розмірі 40–60 млн долСША. Бюджетом України такі вит рати не передбачені.

Крім того, досвід проведенняантитерористичної операції ста вить велике питання: наскількипідвищиться ефективність засто сування підрозділів Збройних Силза рахунок повернення контин гентів. Оскільки застосування важ кого озброєння та техніки не вип равдане і дуже часто неможливепроти бандитів та так званого «жи вого щита» з місцевого населення.

Питання повернення контин гентів неодноразово вивчалосяв Адміністрації Президента Ук раїни, Раді національної безпекиі оборони України та КабінетіМіністрів України.

За результатами ми можемоконстатувати, що з оглядуна існуючу воєнно політичну об становку, військову доцільністьта наявні ресурси прийняторішення про передчасність повер нення контингентів.

— Чи підсилюютьсяпідрозділи ЗС України, щозадіяні у проведенні АТО,військовими фахівцямиз досвідом участі у миротворчихопераціях? Якщо так, які функціїна них покладені?

— Як відомо, основна частинапідрозділів Збройних Сил, що за лучені до проведення АТО, — цепідрозділи десантних військ, які не одноразово брали участь у миро творчих операціях, зокрема в Ко сові та Іраку. Тобто можна впевне но сказати, що фахівці з досвідомучасті у миротворчих операціяхзадіяні в АТО, а їхній досвід вико ристовується в повному обсязі.Особливо це стосується вер толітників, оскільки вони за час ви конання завдань у складі миро творчих операцій набули величез ного досвіду.

— Як вибудовується діалогіз НАТО з огляду на нинішню си�туації в країні, з урахуванням по�заблокового статусу та прагнен�ням вступити до Євросоюзу?

— Забезпечення надійної обо роноздатності країни — завданняжиттєво важливе для будь якоїдержави. З набуттям статусу по вноцінного суб’єкту світової

спільноти Україна намагалася вик лючити з інструментарію своєїзовнішньої політики варіанти вико ристання військової сили та роби ла ставку на політичні засоби.

Серед шляхів забезпеченнязахисту від зовнішньої агресіїта підтримання обороноздатностікраїни в основному розглядавсянайбільш відомий та адекватнийваріант приєднання до систем ко лективної безпеки. В той же часпитання необхідності дотриманняУкраїною позаблокового чи ней трального статусу періодичнопіднімалося українським політику мом та суспільством або під часпогіршення відносин Україниз сусідніми країнами, або під часпрезидентських (парламентських)передвиборчих кампаній.

А тепер давайте подивимося,що являє собою діалог з НАТОв контексті нинішньої кризи. У ходінаших попередніх розмов я вже по силався на аналіз нашої співпраціз Альянсом в останні роки. Зазна чений аналіз містить в собі дужецікавий факт — зростання рівня ре зультативності нашої співпраціз Альянсом у поточному позаблоко вому статусі в порівнянні з періодомдотримання курсу на євроатлантич ну інтеграцію.

Україна оновила для себе такзваний «стандартний» для країн учасниць програми «Партнерствозаради миру» набір варіантівспівробітництва, додавши до ньогонові сфери та проекти. Зокремайдеться про впровадження широко го спектру сучасних стандартівпрактично у всі аспекти життєдіяль ності Збройних Сил України. Такожстороні НАТО запропоновано розг лянути можливість розширення зо

ни територіального охопленнязі 100 до 200 морських миль в ходіреалізації програми з обміну дани ми про повітряну обстановку.

Розширено спектр тра диційних багатонаціональних нав чань Збройних Сил України у дусіпрограми «Партнерство зарадимиру», участь в операціях під про водом Альянсу.

Я гадаю, що після агресіїРосійської Федерації, окупації Ав

тономної Республіки Кримта подій, що сьогодні мають місцена Сході країни, наші відносиниз Альянсом будуть суттєво скоре говані.

Наразі українськими фахівця ми спільно з експертами НАТОпроведено низку робочихзустрічей, в ході яких попередньовизначені перелік, обсяги та алго ритми отримання такої допомогитощо.

— Днями розпочалася чер�гова ротація миротворчого кон�тингенту 18�го окремого вер�толітного загону сил Місії ООНу ДР Конго. На черзі ротація56�го ОВЗ у Ліберії. Ці підрозділиє кістяком української миротвор�чої діяльності, що проводитьсяпід егідою ООН. Чи плануютьсязміни щодо їхньої чисельностіта термінів перебування?

— У зв’язку з вкрай складною

соціально економічною ситуацією,яка склалася в країні, та, якнаслідок, обмеженим фінансуван ням участі Збройних Сил Українив міжнародних операціях з підтри мання миру і безпеки, питання пророзширення участі поки щоне стоїть.

На сьогоднішній день Міністер ство оборони України намагаєтьсязберегти наявну чисельністьнаціональних контингентів та пер

соналу, а також проводить роботущодо залучення міжнародноїфінансової допомоги від країн партнерів з метою полегшення на вантаження на свій бюджет.

Безумовно, Міністерство обо рони обов’язково повернетьсядо розгляду цього питання післяподолання кризи в Україні та по чатку економічного зростання.

— Наскільки відомо,у наслідок інтенсивного скоро�

чення Українського війська ос�танніми роками виникли певніскладнощі з добором кадріву миротворчі підрозділи, особ�ливо льотно�підйомного складу.Як вирішується ця проблема?

— Насамперед хочу сказати,що дійсно декілька років тому ма ли місце певні проблеми з добо ром кадрів у миротворчіпідрозділи, особливо з льотно підйомним складом. Але я хотів би,щоб усі правильно розуміли, що цене було пов’язано із плановим ско роченням Збройних Сил України,оскільки підрозділи армійськоїавіації не скорочувались.

Так, на початку активного за лучення авіаційних підрозділівдо миротворчих операцій ми малиобмежену кількість льотчиків з на льотом більше 1000 годин. Такожна певному етапі постало питанняневідповідності грошового забез печення українських миротворціву порівнянні з військовослужбовця ми країн партнерів по операціям.На цей час ми можемо впевненосказати, що ситуація докоріннозмінилася.

Так, за останні десять дванад цять років участі в операціях нашільотчики отримали величезнийдосвід та, як наслідок, питаннядефіциту льотчиків тисячниківна цей час не стоїть. Крім того,за цей час 43% від загальноїкількості льотчиків армійськоїавіації було підготовлено на підви щення класної кваліфікації, з них89 молодих льотчиків — до рівняльотчиків 3 го класу.

Крім того, керівництвом нашоїдержави своєчасно були прийнятірішення щодо суттєвого підвищен ня заробітної платні українськихмиротворців та їхнього соціально го захисту.

Тому можна стверджувати,що складнощі з комплектуванняммиротворчих підрозділів залиши лися у минулому.

— Дякую за розмову.Бесіду вів Вадим КОВАЛЬОВ,


МИР БОРОНИТИМАЄМО ЧЕСТЬЗ 1992 РОКУ БЛИЗЬКО 42 ТИСЯЧ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПЕРАЦІЯХ

З ПІДТРИМАННЯ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ. УЧАСТЬ УКРАЇНИ

У МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ ПІД ЕГІДОЮ ООН ВКОТРЕ

ПІДТВЕРДЖУЄ ЇЇ ГОТОВНІСТЬ РАЗОМ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ

ВЗЯТИ НА СЕБЕ ЧАСТИНУ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ МИРУ І СТАБІЛЬНОСТІ У СВІТІ.

29 ТРАВНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИРОТВОРЦІВ ООН

На актуальні запитання щодо миротворчоїдіяльності українських підрозділів, перспективспівпраці з Північноатлантичним альянсомвідповів начальник Головного управліннявійськового співробітництва та миротворчихоперацій Генерального штабу Збройних СилУкраїни генерал%майор Леонід ГОЛОПАТЮК.

Ó÷àñòüÓ÷àñòü ÇÑÇÑ Óêðà¿íèÓêðà¿íè ââ ÌÎÏÌÁÌÎÏÌÁ ï³äï³ä

ïðîâîäîìïðîâîäîì ÎÎÍÎÎÍ, , ªÑªÑ, , ÍÀÒÎÍÀÒÎ òàòà óó

ñêëàä³ñêëàä³ ñï³ëüíèõñï³ëüíèõ ìèðîòâîð÷èõìèðîòâîð÷èõ ñèëñèë

1111 îïåðàö³éîïåðàö³é ââ 88 êðà¿íàõêðà¿íàõ

ÂñüîãîÂñüîãî: : 712712 â³éñüêîâîñëóæáîâö³â³éñüêîâîñëóæáîâö³

UNMIK (2)(Ì³ñ³ÿ ÎÎÍó

Êîñîâî )

MONUC (264)(Ì³ñ³ÿ ÎÎÍ ç³ ñòàá³ë³çàö³¿

ó Äåìîêðàòè÷í³é Ðåñïóáë³ö³Êîíãî )

KFOR (143)(Áàãàòîíàö³îíàëüí³

ñèëè ÊÔÎÐ ó Êîñîâî )

CPKF (10)(Ñï³ëüí³ ìèðîòâîð÷³ ñèëè

â Çîí³ áåçïåêèÏðèäí³ñòðîâñüêîãîðåã³îíó Ðåñïóáë³êè

Ìîëäîâà )

UNMISS (4)(Ì³ñ³ÿ ÎÎÍóÐåñïóáë³ö³

Ï³âäåííèé Ñóäàí )

ISAF (25)(Ì³æíàðîäí³ ñèëè

ñïðèÿííÿ áåçïåö³ â²ñëàìñüê³éÐåñïóáë³ö³

Àôãàí³ñòàí )

UNMIL(221)(Ì³ñ³ÿ ÎÎÍ ó

Ë³áåð³¿ )

Ó÷àñòü Çáðîéíèõ Ñèë Óêðà¿íè

â ì³æíàðîäíèõ îïåðàö³ÿõ ç ï³äòðèìàííÿ ìèðó ³ áåçïåêè

UNFICYP(2)(Ñèëè ÎÎÍ ç

ï³äòðèìàííÿ ìèðó íàÊ³ïð³ )

ATALANTA (1)(Îïåðàö³ÿ ªâðîïåéñüêîãî

Ñîþçó “Àòàëàíòà” )

UNISFA (0)(Òèì÷àñîâ³ ñèëè ÎÎÍ ³ççàáåçïå÷åííÿ áåçïåêè

â Àá’ºé )

ONUCI (40)(Îïåðàö³ÿ ÎÎÍó Êîò-ä’²âóàð³)


Â²Ò×ÈÇÍßÍÈÉ ÂÈÐÎÁÍÈÊ 13

Зенітно�ракетний комплекс «Оса�АКМ» був розроблений у 60–70�х рокахминулого століття. Хоча «Оса» і має заста�рілу елементну базу, але завдяки закладе�ним розробниками свого роду унікальнимтехнічним ідеям залишається суттєвим ре�сурс для вдосконалення. Тому комплексможе успішно експлуатуватися ще впро�довж 20 років.

— Основна складність ремонту цьогокомплексу полягала в тому, що значна час�тина радіоелектроніки має елементи, яківже зняті з виробництва і в Україні не виго�товляються, — говорить директор підпри�ємства Володимир Івлєв. — Підприємства�виробники, що знаходяться на територіїРосійської Федерації, фактично є монопо�лістами, тож диктують свої вимоги ринку.Вони добре розуміють, що за відсутності,наприклад, потенціометра озброєння пра�цювати не буде, отже «Оса» не зможе за�стосувати своє «жало», тобто керувати по�льотом ракети. Тому виробники�монополіс�ти реалізують ці потенціометри по 1000…2000 євро за одиницю.

Іншими словами проведення ремонтуозброєння за таких пропозицій економічнонедоцільне. Який вихід знайшов колективпідприємства? Його фахівці замінили не�обхідні елементи російського виробництвана ефективніші вітчизняні аналоги. Взявшина озброєння передові технології у вироб�ництві, на виході отримали комплекс із кра�щими ТТХ. Параметри модернізованогоЗРК не набагато поступаються російськимкомплексам «Тор». При цьому Росія реалі�зує свій ЗРК приблизно за $15 млн, тоді яквартість вітчизняної «Оси» — в межах$1 млн. А тепер порахуйте, де буде більшаефективність: один ЗРК «Тор» або більшедесятка оновлених ЗРК «Оса».

Активно працюють на підприємстві йнад суттєвим зменшенням витрат енерго�ресурсів: пального та електроенергії. Тіль�ки уявіть, що за годину роботи газотурбін�ного агрегату, який забезпечує «Осу»електроенергію у 75 кВт, споживається 80літрів пального. При цьому бойова машина

у черговому режимі споживає близько10 кВт, а при повному бойовому наванта�женні — максимум половину з можливогоресурсу. До речі, запас у 75 кВт закладеноневипадково. Адже така потужність спожи�вається для швидкого, протягом ліченихсекунд, переміщення антенно�пусковогопристрою з ракетами на ціль.

Якщо просто замінити газотурбіннийагрегат на дизель, бажаного результатуне досягнути, бо при пікових навантажен�нях апаратура буде вимикатись. А коли за�міну провести у поєднанні з заміною скла�дових апаратури на ті, що споживаютьменше енергії, розділити живлення режи�мів чергування і бойової роботи з забезпе�ченням швидкого переходу з одного в ін�ший, автоматично зосереджувати елект�роенергію в елементах із найбільшим на�вантаженням шляхом вимкнення систем,які в цей час не використовуються, тоді бу�де прогрес. При цьому однієї заправки ви�робу вистачить до 10 діб (!) безперервноїроботи з запасом ходу на 1000 км (!) Длякогось це фантастика, а на підприємстві —перевірені розробки.

Але навіть найкраща модернізаціяне в змозі забезпечити надійну та ефек�

тивну роботу озброєння без проведенняякісного ремонту складових, які й надаліпланується експлуатувати. Тому нині фа�хівці підприємства опановують та впровад�жують нові технології ремонту. Тільки та�кий комплексний підхід забезпечує макси�мальний результат. Переважну більшістьустаткування підприємства придбановпродовж 3 останніх років, а з урахуван�ням швидкого руху науково�технічногопрогресу виробнича база ТОВ «Укррадар�проект» постійно оновлюється останнімитехнічними новинками провідних виробни�ків світу. Для підвищення ефективності пе�ревірки, ремонту та налаштування радіо�технічної апаратури фахівцями підприєм�ства розроблено та виготовлено власненестандартизоване стендове обладнання,яке дозволяє проводити діагностику, ре�монт та налаштування всіх складовихозброєння у відповідності до існуючихДСТУ (стандартів). Словом, підприємствоволодіє суттєвим ремонтним потенціалом.

Але найбільшим надбанням «Укрра�

дарпроект», його, так би мовити, квиткому майбутнє є молоді фахівці. Що ж може за�цікавити молодь працювати на цьому ви�робництві? Наявність сучасної виробничоїбази. Можливість не просто вивчати будо�ву, а самостійно створювати складові війсь�кової техніки. На підприємстві за короткийчас молоді фахівці отримують досвід прак�тичної роботи. Один із них — випускник ра�діотехнічного факультету КПІ Сергій За�зимко, який свого часу проходив практикуна підприємстві та виявив бажання попов�нити лави його трудового колективу.

Нині підприємство в ініціативному по�рядку здійснює подальше вдосконаленняЗРК «Оса». Про успішне просування в цьо�му напрямку свідчить висока оцінка якостіремонту та обсягу модернізації, які прово�дить підприємство, від іноземного замов�ника, зокрема, Сполучених Штатів Амери�ки. Як результат — замовлення на ще двібойові машини за цим варіантом. Мені на�вели приклад: завдяки запровадженим но�вим конструкторським рішенням станціявипромінює в ефір лише 0,2…0,4 секунди,що вкрай ускладнює її виявлення та ура�ження протирадіолокаційною ракетою.

В планах підприємства «Укррадарпро�ект» розширювати номенклатуру ремонтута модернізації озброєння, зокрема, «Стрі�ла�10», «Шилка», пунктів управління,«П�18», «П�19», «Тунгуска»...

На підприємстві вірять, що незабаромотримають держзамовлення на модерні�зовані ЗРК. У ТОВ «Укррадарпроект» єкваліфіковані фахівці, досвід, сучасне об�ладнання, технології та інші складові дляремонту та модернізації озброєння. «Миготові запропонувати Міноборони Українимодернізовані конкурентні зразки технікидля ефективного переобладнання Зброй�них Сил України сучасним озброєнням.Найменше, що колективу підприємствасьогодні потрібно, — це продовжити тер�мін договору оренди приміщень з ДП МОУ«Київський механічний завод», — розпо�вів директор підприємства. Важко з нимне погодитись. Адже переїзд на нове міс�це — це втрата часу (близько півроку)і чималі витрати на відновлення виробни�чої бази. Але це питання поки що залиша�ється відкритим…

Сергій ВОРОНКОВ,«Народна армія»

НАШ ПОТЕНЦІАЛ


Свого часу на зверненняукраїнської влади про на�дання допомоги ЗбройнимСилам України відгукнуло�ся чимало свідомих гро�мадян, а також підпри�ємств та організації різнихформ власності. Середних — товариство з обме�женою відповідальністю«Укррадарпроект», якена безоплатній основі від�ремонтувало для військаЗРК «Оса�АКМ». Загаломдля потреб оборони про�тягом 2012 року підприєм�ство відновило шість та�ких бойових машин.

«ОСИ» ЖАЛЯТЬСИЛЬНІШЕ

Директор ТОВ «Укррадарпроект» Володимир ІВЛЄВ

Р

ÀÐÌ²ß ² ÑÓÑÏ²ËÜÑÒÂÎ26–31 травня 2014 року

14

Відділ НОВИН 0(44) 489 50 07

Уже протягом місяця старшийофіцер відділу зенітних ракетнихвійськ майор Олег Баранов і йогодружина — офіцер цього ж відділукапітан Ірина Баранова служатьу повітряному командуванні «За!хід». Вони вірять в Україну, в нашнарод, у процвітання країни. Їхне зупинило при переїзді до Льво!ва навіть те, що голова сім’ї — ко!рінний кримчанин, який народив!ся в Феодосії і виріс на цій благо!датній землі. Хоча для переважноїбільшості товарищі по службіОлега Вікторовича саме цей фак!тор і став визначальним у виборікраїни і місця служби під час анек!сії Криму.

Зв’язала мрія статиофіцерами

Тут їх впізнають одразу, адже че!рез контрольно!перепускний пунктчастини щодня проходять троє Ба!ранових! Батьки беруть із собоюі півторарічного синочка Артемка.Доки не будуть вирішені всі сімей!но!побутові питання, командуван!ня повітряного об’єднання пішлоназустріч сім’ї, тож, можна сказа!ти, Баранови служать утрьох! І ма!ленький Тьомка, як лагідно нази!вають його рідні, тепер частіше ба!чить військовий однострій батьківта їхніх колег. Що передувало цьо!му, які життєві перипетії, і як їх зу!стрів Львів? Про це ми і поговори!ли під час зустрічі.

…Вони познайомилися в Хар!ківському військовому університе!ті. Олег навчався на другому курсі,коли Ірина перевелася з Харківсь!кого авіаційного інституту в сусід!ню групу. Їх звела одна мрія —стати офіцерами, а згодом поєд!нала любов.

— Це не було кохання з першо!го погляду. Чергова контрольнаробота, готовність одне одному до!помогти і стали підґрунтям длясерйозних стосунків. На п’ятомукурсі одружилися. А по закінченнівишу в 2001 році нас направилив одну частину — 174!ту зенітнуракетну бригаду в місто Севасто!поль, — розповіла Ірина.

Спочатку вони навіть служилив одному дивізіоні. Обоє обіймалипосади начальників обслуг. Що!правда, невдовзі службові стежи!ни розійшлися. За рік Ірина наро!дила дочку і пішла в відпусткупо догляду за дитиною. А вийшов!ши з неї, продовжила кар’єру по лі!нії виховної роботи. Спочатку ста!ла начальником клубу, потім офі!цером відділення виховної роботибригади. А з 2010 року служилаофіцером відділу виховної роботитактичної групи «Крим». Олег жевесь цей час обіймав командні по!сади. Зокрема, в 2010 році став за!ступником командира дивізіонуз озброєння — командиром бата!реї. А з 2012 року був командиромдивізіону С!300 ПС. Його підрозділдислокувався на окраїні містана мисі Фіолент. Так і служили во!ни вірою і правдою до недавніх по!дій на півострові…

«Військову присягуможна скласти

лише раз»— Чесно кажучи, до останньогоне вірилось, що перебіг подій будесаме таким. Не вірилося, що на!стане час, коли українські військо!ві стануть у Криму чужими, — ді!литься Олег Вікторович.

Вони знову стали говорити пронаболіле, про розвиток тих подійу частини, на півострові.

— Протягом місяця частина бу!

ла заблокована, а кожного дня вій!ськовослужбовцям доводилосьстикатися з підкупом, шантажем,погрозами. Переманювали людейзарплатнею в 50 тисяч рублівта квартирою за півроку службив російській армії. Тривалий часпереважна більшість твердо стоя!ла на охороні своїх частин. Зреш!тою, коли до нас приїхало близько300 козаків, підтягнулися жінкиз транспарантами «Фашисти, зда!вайтесь», стало все зрозуміло, —констатує майор Олег Баранов.

З його дивізіону 70–80% особо!вого складу залишилося на півост!рові. Їх стримали насамперед сім’ї,квартири, рідні й близькі люди.Практично всі контрактники булимісцевими і не бажали будь!кудиїхати з насиджених місць. Тодішнійкомандир дивізіону майор ОлегБаранов не вагався, якій країніслужити…

— Військову присягу можнаскласти лише раз! Яке ставленнябуде до офіцера, який зрадив їй?!До того ж я як командир пам’ятав,що за мною стояли підлеглі, тожвірність Військовій присязі не мож!на трактувати інакше. Не спокуси!

лася на «солодке» життя і дружи!на Ірина, яка родом із Харкова.І ще додам, що хоча я за націо!нальністю росіянин, але вважаюсебе українцем! — зазначив ОлегВолодимирович.

«В України — велике майбутнє»

На нове місце служби у Львів во!ни прибули утрьох. Старшу дочкуМарину залишили в батьків дру!жини закінчувати навчальний рік,але обов’язково заберуть сюди.Чи не було страшно їхати в місто,яке пропагандистський рупорКремля називає фашистськимі бандерівським? — запитав спів!розмовників.

— Страху не було. Ми швидкозрозуміли, де правда. Місто краси!ве, люди щирі й привітні, не має ні!якого мовного бар’єру. Відчуваєть!ся, що громада культурно ближчадо Європи. Тут всюди чисто, за!тишно і спокійно! — говорять новімешканці Львова.

У Львові їх зустріли активістиорганізації «Крим SOS». Саме во!ни допомогли винайняти квартирув самісінькому центрі Львова, з ві!

кон якої було видно міську ратушу.Тиждень сім’я військових жилатам безкоштовно. Цього часу їмвистачило, щоб акліматизуватися,підшукати житло і познайомитисяз містом.

Тепер Олег Баранов може роз!повісти своїм батькам про тойсправжній Львів і Західну Україну,яка є реальністю, а не вигадкоюросійських телеканалів. Щоправ!да, батьки так і не зрозуміли вчи!нок сина. Тому спілкування між ни!ми здебільшого зводиться до обго!ворення погоди і здоров’я рідних.

— Ми з дружиною перекона!ні — в України велике майбутнє.Так, зараз важко і треба «затягну!ти пояси». Та мине час і миобов’язково відчуємо підвищеннярівня життя. А наші діти будуть жи!ти ще краще…

Олег і Ірина Баранови, як і міль!йони українців, щиро вірять, щодержава, яку вони не зрадили, їхнінадії і сподівання таки виправдає.І з часом у нашій країні житиметь!ся по!європейськи: гідно, чесно,комфортно.

Віталій СТЕЧИШИН,«Народна армія»

ТЕПЛО ЛЬВІВ’ЯН ЗАМІНИЛОКРИМСЬКЕ СОНЦЕЛьвівщина прийняла кілька тисяч біженців з тимчасово окупованої АвтономноїРеспубліки Крим. Своєю чергою військовічастини, які тут дислокуються, були доуком%плектовані військовослужбовцями, котрі за%лишилися вірними присязі й своєму народові.Серед таких патріотів — сім’я Баранових.

Особовий склад 540!го зенітного ракет!ного Львівського полку імені Івана Виговсь!кого Повітряних Сил Збройних Сил України.За чисте небо над головою тутешні місцевіжителі завдячують саме військовослужбов!цям зенітної ракетної частини, якою коман!дує полковник Олександр Гуменюк.

Створений у травні 44"го…

Полк був створений у роки Великої Вітчиз!няної війни саме у ці травневі дні. І незадов!го вступив у бої за Україну, маючи у своємускладі п’ять дивізіонів, озброєних 37!мілі!метровими гарматами. Відтоді частина і ве!де свою історію.

За період свого існування полк завждимав найсучасніші на свій час зразки озбро!єння та бойової техніки. Зокрема, в 1949році військова частина була переозброєна

85!міліметровими гарматами, а ще черезрік — 100!міліметровими. За словами за!ступника командира частини по роботіз особовим складом підполковника ОлексіяКолодіна, в 1957 році львівські зенітникипройшли перенавчання, і їм доручили но!вітню ракетну техніку — зенітний ракетнийкомплекс С!75. Він мав найширше застосу!вання за всю історію військ протиповітряноїоборони в усьому світі.

У 1969 році охоронці неба отрималина озброєння новий зенітний ракетний ком!плекс С!200. Після розгортання цього ком!плексу дальньої дії управління полку булопередислоковано в місто Кам’янка!БузькаЛьвівської області. Тут і сьогодні розташо!ваний штаб полку. Щодо ЗРК С!200, то вінзнаходився на озброєнні частини ще до ми!нулого року, таким чином прослуживши ві!рою і правдою 44 роки!

У 1986 році вартові неба отримали но!вітній зенітний ракетний комплекс —

ЗРК С!300. Зараз він є основним видомозброєння полку. Комплекс здатний вража!ти навіть балістичні та аеродинамічні цілі.ЗРК С!300 став першою багатоканальноюзенітною ракетною системою, здатною суп!роводжувати одним комплексом до шестицілей і наводити на них до 12 ракет. А даль!ність ураження становить до 75 кілометрів.

«Ми не підведемоі не схибимо!»

— Служба у полку важка і відповідальна, од!нак дивізіон — це велика дружна родина,і долати труднощі тут вміють гуртом. Той, хтовіддав службі у віддалених гарнізонах часткусвого життя, назавжди залишить в серці спо!гади про нелегкі бойові чергування і армійсь!ке товариство, — наголосив командир полкуполковник Олександр Гуменюк.

Поважають вартових неба і ті, кого вонизахищають. У 1999 році за ініціативильвівської міської громади Указом Прези!

дента України полку було присвоєно почес!не найменування «Львівський». Згодому Львові на центральній площі біля пам’ятни!ка Т.Г.Шевченку особовому складу частинибуло вручено Бойовий прапор. А в 2008 ро!ці полку присвоїли ще одне почесне найме!нування «імені Івана Виговського».

У день частини чергові бойові обслугизнаходилися на своїх робочих місцях.А решта військовослужбовців не у парад!них мундирах, а у польових камуфляжахбули готові будь!якої хвилини захистити по!вітряний простір країни.

— Ми не підведемо і не схибимо!На плечах вартових неба — колосальнавідповідальність за безпеку Вітчизни. І ми,як і наші діди, готові до самопожертви за!ради мирного життя співвітчизників, бла!китного неба і волі народу! — зазначаютьвійськовослужбовці полку.


70 РОКІВ НА ЗАХИСТІ ПОВІТРЯНИХ РУБЕЖІВ

ЩАСТЯ БУТИ РАЗОМ

ВАРТОВІ НЕБА


ÐÅÃ²ÎÍ 15

Відділ НОВИН 0(44) 489 50 07

Сьогодні кримчани стикаються із зовсіміншими категоріями цінностей і світогляду,не притаманними нашому суспільству. Се�ред причин виїзду з тимчасово окупованоїтериторії — фізичні загрози, прямий тиск, пе�реслідування, помста тощо.

Чому їдуть?Збільшується «побутовий» щоденний тискна нелояльні до окупаційної влади етнічнігрупи — кримських татар та українців. І всеце відбувається на тлі відчутного (особливодля малозабезпечених) росту цін в 1,5–3 ра�зи та недостатніх, вже з боку Російської Фе�дерації, соціальних і бюджетних виплатах.На території, де мало що працює, проходятьі скорочення робочих місць. Окупаційна вла�да вводить нові заборони і обмеженняна ввіз українських товарів до Кримута на вивіз кримських товарів з півострова.

Як виявилося, у порівнянні з дешевимиукраїнськими товарами російські — нерента�бельні: роздрібна ціна вітчизняних продуктіву кримських магазинах нижча навіть за від�пускну ціну на російських підприємствах!

Відсутність або неможливість придбан�ня товарів навіть першої необхідності стаєзвичним явищем. Так, у Сімферополі значноскоротився асортимент молочних продуктівта побутової хімії. Спорожнюються поличкиі в Севастополі, дефіцитом стає м’ясо. Частолюди дивляться на ціни і повертаються додо�му з пустими кошиками. Що вже говоритипро віддалені селища! Тож примара голодувсе більш об’єктивно характеризує безвихід�ну ситуацію в Криму.

Хто їде?Серед переселенців — силовики, державнічиновники, представники етнічних меншин,громадських організацій, активісти«КримSOS», Евромайдан�Крим, Евромай�дан�Севастополь, інші громадяни, які виму�шені покинути півострів через фізичний чипсихологічний тиск. Виїжджає багато неза�лежних журналістів, або тих, хто розділяєцінності та базові принципи журналістики.Наприклад, з ТРК «Керч.ФМ», з Чорно�морської телерадіокомпанії, з мережі неза�лежних медіа�центрів IPC, з військових мас�медіа. Працювати в партизанських умовахпід час відкритого переслідування стає не�можливим. Багато ЗМІ, серед яких і порталBlackSeaNews, взагалі припинили свою ді�яльність у Криму.

Андрій КЛИМЕНКО, заслужений еко�номіст АРК, головний редактор цього

порталу переконаний, що російські ЗМІ —це не журналістика, а цільова спецпропаган�да, завдання якої — деморалізувати, дезорі�єнтувати і залякати населення.

— Наведу простий приклад: у Києві яможу говорити на будь�якій мові, а в Кримуза українське слово зараз можна «нарвати�ся», — говорить він.

З Андрієм тісно співпрацювали у Кримуі ми, військові журналісти. BlackSeaNews ви�світлював будь�який злочин, який здійснюва�ли місцеві сепаратисти проти заблокованихвійськових моряків.

— На тлі закритих банків, не працюючих

банкоматів, цінників у рублях не радуютьбільше ані море, ані гори навколо Ялти, — го�ворить Андрій. — Наше видання не визналоокупацію, увесь цей безлад і зрозуміло, щоніколи не змогло б зареєструватися в Росії.Тим більше, що там за висловлені сумнівищодо законності анексії або заяви, щоКрим — український, можна потрапитидо в’язниці...

Через тиск та політичні погляди виїжд�жає багато кримських татар, особливо тих,хто мешкає не в місцях компактного прожи�вання. Часто вивозять сім’ї, а самі поверта�ються на свою батьківщину в Крим.

А от боксер Олександр УСИК Крим по�кидати не збирається:

— Я не боюся їхати в Сімферополь і пе�реїжджати в інше місто не збираюся. Тут мійбудинок, тут народилися діти. І паспорт я мі�няти не збираюся. Я — українець, а Крим —це Україна, — говорить Олександр.

Його позиція варта поваги. Але реаліїсьогодення такі, що для багатьох кримчанзалишитися в нинішньому Криму означаєповернутися не просто на 23 роки назаду радянський «совок», а в російський шові�ністичний союз, у путінську авторитарнуімперію.

Матеріали сторінки підготував Руслан СЕМЕНЮК, «Народна армія»

КРИМСЬКІ РЕАЛІЇ

Де жити, куди працевлаштуватися, як повернути заморожені на банківськихкартках заробітну платню і депозити — ці та інші наболілі питання обговориликримчани в кінці травня в Києві на І Всеукраїнському з’їзді вимушених переселен�ців із Криму.

У заході взяло участь понад 300 учасників, 32 організації, у тому числі пред�ставники Міністерства оборони України та деяких військових колективів, які буловиведено з АР Крим. Лише делегатів�кримчан, доля яких розкидала по всій Украї�ні, було близько сотні. Приїхали й ті, хто залишився на окупованій території.

Протягом дня у робочих групах опрацьовувалися шляхи подолання проблем.Найгостріші дискусії точилися у групах з питань тимчасового та постійного житла,а також підприємництва та банківської діяльності.

Учасники не оминули проблеми й сотень тисяч українських громадян, які зали�шися на окупованій території. Адже їм не по душі ані нова влада, ані нові порядки,які нав’язує країна�загарбник. Тому увагу було приділено не лише облаштуваннюпереселенців, а й стратегічним цілям щодо повернення Криму в Україну.

З’їзд звернувся з вимогами до органів влади Російської Федерації припини�ти окупацію частини суверенної території України та відкликати нормативні ак�ти, які регламентують анексію Автономної Республіки Крим та міста Севасто�поль. Від державної влади України присутні вимагали активного захисту інтере�сів, прав і свобод кримчан. А міжнародну спільноту, зокрема, держав�підписан�тів Будапештського меморандуму закликали вжити всіх необхідних заходів дляякнайшвидшого відновлення територіальної цілісності України, гарантованоїміжнародним правом і договорами. Крім того було підписано зверненнядо управління Верховного комісара ООН з справ біженців, Міжнародного комі�тету Червоного хреста, Міжнародної організації з міграції щодо визнання виму�шених переселенців із Криму внутрішньо переміщеними особами, і відповідно,цільовою групою для виконання програм з надання допомоги і сприяння.

За задумом організаторів, проведення всеукраїнського з’їзду — лише першийкрок для ефективного розв’язання проблем та потреб кримчан як на материковійУкраїні, так і на окупованій території.

ПЕРШИЙ З’ЇЗД КРИМСЬКИХ БІЖЕНЦІВ

СПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗГУРТОВУЮТЬ

Начальник відділу соці�альної політики Департамен�ту соціальної та гуманітарноїполітики Міністерства оборо�ни України Василь БУЦЕНКОпідкреслив важливістьрозширення формату діалогуміж кримчанами та

державою:— На сьогодні понад 4 тисячі військо�

вослужбовців та членів їхніх сімей, які вий�шли з Криму на материкову частину Украї�ни, мають нерозв’язані соціально�побутовіпроблеми. І хоча оборонне відомство на�пряму залежить від державного бюджету,і діє в умовах неоголошеної військовоїагресії, повірте, робиться все можливе,щоб ніхто не був кинутий напризволяще.Ми хочемо почути кожного. А участьу з’їзді — ще один можливий інструментдля спільного розв’язання проблем, зокре�ма, й військовослужбовців�кримчан.

Капітан другого рангузапасу Тимур БАРОТОВ, за�ступник голови Севасто�польської Спілки офіцерівУкраїни був змушений виїха�ти з родиною до Львова.На з’їзді він представляв ро�дини кримських офіцерів

протиповітряної оборони Тактичної групи«Крим», які наразі передислокованідо Львівської області:

— Військовослужбовці також ініціюютьпідготовку законодавчих актів, які захис�тять права кримчан. Зокрема в Українінеможливо жоден крок зробити без реєст�рації (прописки). І якщо для діючих військо�вих прописатися можливо за новим місцемслужби, то для сімей військовослужбовцівзапасу через відсутність української реєст�рації неможливо відновити дію соціальнихвиплат, наприклад, на дітей. І це — лишеодна з багатьох проблем.

Голова правління благодійного фонду «Біженці з Криму», організатор з’їздуМикола ПОДОЛЯКА:

— Лише разом ми зможемо подолати всі негаразди. Крім того, на з’їзді булиприсутні й біженці з Донбасу — з Краматорська, Слов’янська, Маріуполя. У нас —одна біда, схожі проблеми. Це питання житла, соціального захисту, соціальноїадаптації, працевлаштування, лікування, влаштування дітей у навчальні заклади,ведення підприємницької діяльності, забезпечення майнових, виборчих прав.

ЩО ЗМУШУЄ КРИМЧАНЗАЛИШАТИ ОСЕЛІ

За даними Міністерства соціальної політики, на материкову частину України з Криму вжевиїхало понад дванадцять тисяч осіб.

ÎÃËßÄ ÏÐÅÑÈ1626–31 травня 2014 року


ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ

Прикривати збройну агресію та ма�сове мародерство бойовиків на Донбасінавіть для могутньої російської машинипропаганди стає все важче. Але бравібійці — журналісти російських провлад�них ЗМІ — зі шкіри пнуться, аби догоди�ти своїм кремлівським босам, і при цьо�му часто потрапляють у достатньо ку�медні ситуації…

Павутиння брехніПерше місце у цьому рейтингу пропаган�дистського ідіотизму, звісно, займає ро�сійський державний «Перший канал» —головний рупор кремлівської пропагандизі своїми основними сюжетами та пові�домленнями про міфічну «громадянськувійну «Правого сектора» з бандерівця�ми». І справа тут навіть не у кретинізміокремих російських журналістів чи від�сутності у них об’єктивних матеріалівта фактів. Це наслідок єдиної інформа�ційної пропагандистської політикина державному рівні. Проте саме згада�ний кретинізм та незграбність роботи ро�сійських медіа вже стали відомі по всьо�му світу.

Окремо варто сказати про постано�вочну журналістику російських ЗМІ. Всепочиналося з прямих включень російсь�кого ТВ з майдану Незалежності, колимирні демонстранти маячили позаду ро�сійських кореспондентів з криками «Настут немає!» Потім були постановочні«бої» у Севастополі за участю перевдяг�нутих російських спецназівців, що дра�матично «помирали» без крові від банде�рівських куль. Так само на початку анек�

сії Криму «Перший канал» показував іс�теричний сюжет про масову еміграціюукраїнців до Росії, за основу взявши ві�део з пункту Шегині на українсько�поль�ському кордоні.

Чергова страшилка про «Правийсектор» на Донбасі. 16 травня у вечірньо�му випуску програми «Вести» на каналі«Росія» Сергій Арсенич у своєму сюжетіпереконує росіян, що в зоні АТО «кожендень продовжують гинути мирні жителі.Недалеко від Слов’янська нацгвардіярозстріляла чоловіка, біля тіла демонст�ративно залишивши зброю, даючи зро�зуміти, що вбили ворога». У кадрі — дій�сно вбитий, а поруч зброя. Однак це кад�ри дворічної давності з Кабардино�Бал�карії, де російські спецслужби проводилиантитерористичну операцію. Сюжет процю операцію показали ті ж «Вести»18 листопада 2012 року, повідомившипро знищення п’ятьох бойовиків, і як до�каз — тіло. Обидва відео для порівняннявідразу були викладені в Інтернет.

І «на закуску» — СБУ перехопилодвох співробітників скандального ро�сійського провладного телеканалаLifeNews, що приїхали для зйомки «вда�лої» атаки терористів на військовийаеропорт. СБУ стверджувала, що журна�лісти були з терористами, прониклина нашу територію незаконно, мали присобі чимало грошей і зброю, зокремаПЗРК. Журналісти ж стверджували, щозброю їм підкинули самі співробітникиСБУ, і «підсобників терористів» Українівсе ж довелося відпустити.

«Хунта в останні тижні сильно по�смілішала, — написав «правдоруб»із «Известий». Відчувши, що Росіяне збирається вводити війська на пів�денний схід і взагалі вирішувати укра�їнську проблему за допомогою військо�вої сили, київські тимчасові виконавцівзялися дражнити Москву…» Перехоп�

лення стало топ�темою російських ЗМІ.Провладні медіа дружно стверджува�ли, що таким чином Україна «помсти�лася» Росії за «правду» про події на їїтериторії. Про інші аспекти діяльностісвоїх колег «Известия» промовчали.

Світ про УкраїнуТа світ не обмежується тільки російськи�ми ЗМІ. Приємно відзначити і об’єктивністатті з англомовної преси та представ�ників дипкорпусу.

Так, Марк Сноуис («Голос Америки»)відзначає, що Москва хоче в Україні по�вторення югославського сценарію.За його словами, дії Москви обумовилипобоювання на Заході, що Україна зану�риться у братовбивчу війну, що свого ча�су в Югославії забрала життя понад 200тисяч людей і 3 500 000 залишила бездаху над головою.

«Путін і люди в Росії, які говорять пронеобхідність об’єднання росіян, які нібитоштучно розділені, піднімають питання, якіпіднімав свого часу Милошевич, коли го�ворив про Боснію. Я думаю, що це дуженебезпечно», — висловився колишнійпосол США в Росії Джеймс Коллінз.

Велика Сербія, створена на руїнахЮгославії, — ось про що мріяв Милоше�вич. І ця мрія привела його до Гаагськоготрибуналу. Намір «склеїти» Велику Но�воросію з уламків Радянського Союзу ве�де також до Гааги.

Мадлен Олбрайт — перша жінка�Держсекретар США, нині голова Націо�нального Демократичного Інституту —

26 травня засудила брехню Путіна проситуацію в Україні. З її слів, проблемаПутіна у тому, що коли брешеш власно�му народу, то потрібен зовнішній ворог,і саме його «ліпить» сьогодні Путін. «Те,що відбувається з пропагандою у Росіїсьогодні, — це щось із іншої епохи. І ясподівалася, що цьому не буде ворот�тя», — зазначила пані Олбрайт.

Журнал The New Times намагавсяз’ясувати у місцевих на Донбасі, за щовони не люблять київську владу. Відпові�ді вражають. «У Києві прийняли рішеннявлаштувати тут новий голодомор. Вонививозять зерно з Донбасу». «Звідки такаінформація?» — «З Інтернету».

Ще одна стаття The New Times —з блокпоста українських військових підСлов’янськом: «У салоні автобуса — ди�тячі малюнки, які школярі надсилаютьсолдатам на передову. До таких речейна війні ставляться вкрай серйозно. Сен�

тиментальність на війні гіпертрофуєтьсяв тій же пропорції, що і цинізм. Загалом,починаєш розуміти, що в житті головне.Що дійсно цінно, а що — так, лушпиння.Ось ці дитячі малюнки про світ від не�знайомих учнів 1�го «В» класу 130�ї шко�ли Києва у салоні військового автобу�са — це дійсно цінно. Ні жартів, ні знева�ги по відношенню до них ніхто не допус�кає. Показують першою чергою. Відчува�ється — пишаються. А кульова пробоїнапід цими малюнками... У будь�якому ін�шому місці це, безумовно, виглядало бмоторошним пафосом, переграною сце�ною з низькопробного кіно про війну.Тут — ні. Тут — війна. І тут це всепо�справжньому».

Про вади зоруРосійське МЗС на чолі з Лавровим, яко�го давно називають у дипломатичних ко�лах «містер Ні» за його впертість у нази�

ванні чорного білим, збирає факти того,що є нібито порушенням прав людинив Україні, що згодом будуть опублікованіу «Білій книзі». Це головна риса сусід�ньої нам держави — у чужому оці поро�шину бачити, а в своєму пенька не помі�чати. Власне, для цього і потрібен «міс�тер Ні».

А ось відповідь їм від нашого посоль�ства в Естонії (скорочено):

…ООН звинуватила Росію у спо�творенні інформації про події в Україніі вказала на тотальну дезінформацію,яку ведуть російські ЗМІ. Ступінь спо�творення дійсності в російських медіадійсно вражає уяву. Світова громадсь�ка думка зафіксувала надзвичайновеликий рівень брехні в російськихЗМІ, який не спостерігався з 1930�хроків СРСР.

Антитерористична операція маєна меті захистити мирних громадян від

терористичних дій. Українські силовикиу боротьбі з терористами діють вива�жено і помірковано, локалізуючи їхі знищуючи без жертв серед мирногонаселення.

І взагалі цинічно, на наш погляд, на�зивати АТО на сході України «караль�ною». Особливо якщо порівняти її з мос�ковським терором проти власного наро�ду на Північному Кавказі, який буврозв’язаний у 1999 році й триває вже15 років. Цікаво, що російська стороназабуває, що під час проведення остан�ньої контртерористичної операції в Да�гестані артилерія знищила цілий житло�вий будинок. Серед загиблих — жінкана останньому місяці вагітності.За останні роки у таких «операціях»на Північному Кавказі загинули і зниклитисячі мирних людей.

Підготував Андрій ШУМСЬКИЙ, «Народна армія»

Неоголошена війна протиУкраїни ведеться сусід�ньою державою не тількидиверсантами, терориста�ми, а й за допомогою від�верто брехливої пропа�ганди.

БОЇ БЕЗ КОРДОНІВ І… БЕЗ ПРАВИЛ

КРЕТИНІЗМ ТА НЕЗГРАБНІСТЬ РОБОТИ РОСІЙСЬКИХ МЕДІАВЖЕ СТАЛИ ВІДОМІ ПО ВСЬОМУ СВІТУ

СВІТОВА ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЗАФІКСУВАЛАНАДЗВИЧАЙНО ВЕЛИКИЙ РІВЕНЬ БРЕХНІ В РОСІЙСЬКИХЗМІ, ЯКИЙ НЕ СПОСТЕРІГАВСЯ З 1930�Х РОКІВ СРСР


²ÑÒÎÐ²ß 17

Події останніх місяців, а саме заяви ро�сійських лідерів про так звані «історичні по�милки», в результаті яких до складу Українибагато років тому були включені землі, якіначебто їй ніколи не належали, змусили ба�гатьох українців взяти до рук підручники з іс�торії. Аби пригадати початок двадцятогостоліття, коли було зроблено без перебіль�шення перший крок на шляху встановленняукраїнської державності.

З проголошенням Української народноїреспубліки (УНР) у 1917 році перед керів�ництвом новоствореної країни постало пи�тання про встановлення державних кордо�нів. Базуючись на історичних даних, які вка�зували на розселення етнічних українцівна початку березня 1918 року, було підго�товлено Закон УНР «Про адміністративно�територіальний поділ України». Документпередбачав встановлення української вла�ди на територіях, які за результатамиБрестського мирного договору мали відійтидо складу України.

Згідно з документом вся територія УНР,яка була значно більшою за сучасні держав�ні кордони, складалася з тридцяти двох зе�мель. Серед них були сучасні білоруські те�риторії з містами Мозир, Брест�Литовськ(сучасний — Брест), Пінськ та Гомель.Окрім того, українськими мали стати і поль�ські землі навколо міст Белз і Холм. Не оми�нав договір і українців на території ниніш�ньої Російської Федерації. Так, повернутисядо українського дому мали землі в районіміст Стародуб (зараз Брянська область);Острогозьк, Білгород, Богучар та Пав�

ловськ (частина сучасної території Воро�незької та Курської областей). А також Кримта Кубань. Багато з цих територій не булипідконтрольні Києву, але враховуючи істо�ричні та етнічні коріння, вони були невід’єм�но пов’язані з Україною. Сучасні західноук�раїнські землі (у той час Галичина, Букови�на, Холмщина та Закарпаття) тоді входилидо Австро�Угорщини, яка задекларуваладружні стосунки з УНР.

Окрім того, документ скасовував ді�ючий протягом століть адміністративний по�діл на губернії та повіти і надавав землямправо на самоврядування. Так, за задумом,в одну землю, на якій проживало до мільйо�на людей, мало увійти до чотирьох колишніхповітів. Відповідно, кожна земля мала діли�тися на волості, а вони в свою чергу на спіль�ноти. Подібний дрібний поділ, на думку істо�риків, був зумовлений встановленням та за�твердженням виконавчої влади, яка, закрі�пившись на місцях, мала розпочати свою ро�боту. Такий підхід був викликаний тим, щозастарілий адміністративно�територіальнийподіл України, введений ще у Російській ім�перії, вимагав кардинальної зміни. Багатоміст, які колись мали другорядне значення,

розширилися територіально, а кількість на�селення в них зросла. Так, наприклад, Оде�са та Миколаїв, закріплені за Херсонської гу�бернією, за кількістю населення, рівнем про�мисловості й торгівлі на той час значно випе�редили Херсон, який, до�речі, входивдо складу так званої Новоросії, ідею відроди�ти яку сьогодні так затято розповсюджуютьмосковські очільники. Однак факти — річуперта, тим більше історичні…

Як відомо, Новоросійська губернія буластворена указом Павла І від 12 грудня 1796року, яким ліквідовувалася Вознесенськагубернія і Таврійська область. Проте новеутворення проіснувало недовго. З оглядуна велику територію Олександр І у 1802 ро�ці поділив Новоросійську губернію на три:Миколаївську (з 1803 р. Херсонська), Кате�ринославську і Таврійську. Такий крок, яквказують історики, засвідчив, що об’єднан�ня цих земель у єдиний центр було непра�вильним та недоречним.

Окрім того, за даними архівів, станомна 1917 рік Україна у складі Російської імпе�рії поділялась на 9 губерній: Волинську, Ка�теринославську, Київську, Подільську, Пол�тавську, Таврійську (без Криму), Харківську,Херсонську, Чернігівську — які складалисяз 86 повітів та 1652 волостей, на територіїяких, за даними етнографів того часута за переписом 1897 року, налічувалося112 міст. А міщани становили 13% населен�ня, яке увійшло до складу УНР.

Але 29 квітня 1918 року після ліквідаціїЦентральної ради і проголошення Українсь�кої держави на чолі з гетьманом Скоро�падським Закон «Про адміністративно�те�риторіальний поділ України» був скасова�ний. Нова влада повернула поділ державина губернії. 14 грудня того ж року геть�манський режим впав, а УНР була відновле�на, проте питання про адміністративно�тери�торіальний поділ її керівництвом більшене піднімалося. Це було обумовлено загост�ренням військових дій армії УНР протиПольщі, радянської Росії і білогвардійськихвійськ півдня Росії, що не дозволяли зберіга�ти постійний контроль над заявленими тери�торіями УНР. Зрештою громадянська війнаще довго роздирали Україну, яка все ж булаоб’єднана духовно.

Підготував Максим ХОРОШУНОВ,«Народна армія»


ФАКТИ — РІЧ УПЕРТА

УКРАЇНА ТАМ, ДЕ УКРАЇНЦІ

Етнографічна карта українського народу з історико�етнографічної монографії «Українці» за редакційною колегією: К.Г. Гуслистий, Ф.С. Лось, М.Т. Рильський (голова редакційної колегії), Г.Ю. Стельмах, С.П. Толстов. Видавництво Академії Наук Української РСР. Київ — 1959

Територія України (за Брестським миром, жовтень 1918 р.). Карта зберігається у фондах Львівського історичного музею. На карту 1918�го, видану в Австрії, вперше нанесли державні кордони України, які були визнані Росією після мирного договору з Україною від 1918 року.На карті написано — «Карта України 1918 року». На ній нанесено межі УНР станом на жовтень1918 року. Тоді українській державі належала Східна Слобожанщина (сучасна Курськаі Воронезька області — клин тягнувся на 250 кілометрів) і Крим. Історик Іван Сварник вважає цю карту сенсаційним документом, тому що це перша карта України як держави, на ній уперше було нанесено державні кордони. Карти України 1918 року цілеспрямовано знищували за радянськихчасів, і за їхнє зберігання можна було отримати до 10 років ув’язнення.

Київська Русь Московія

Сьогодні дехто на півночі розповідає про первородство й старшинство.Порівняємо ж історичні факти:

І століттянашої ери —на київських па�горбах побувавапостол АндрійПервозванний.«Повість вре�

менних літ»: «Як ото гово�рили, коли Андрій учив уСинопі і прийшов у Кор�сунь (Херсонес), віндовідався, що він прибув і зупинився під горами наберезі. А зранку, вставши,промовив він до учнів, щобули з ним: «Бачите ви го�ри ці? Так от, на сих горахвозсіяє благодать Божа, і буде город великий, і цер�ков багато воз�двигне Бог».

482 рік — умовнаювілейна дата за�снування Києва.

Не було нічого,крім боліт і лісу.










862 рік — перша згадкапро Київ у «Повісті вре�

менних літ»: «І запитали: «Чийце городок?» Тіж відповіли: «Бу�ли три брати,

Кий, Щек і Хорив, які побу�дували городок цей...»

882 рік — Київзавоював новго�родський князьОлег. «Повістьвременних літ»: «І сів Олег княжити в Києві, і сказав Олег: «Це буде ма�ти городам руським».

Початок Х сто�ліття — Київ�ський лист, на�писаний місце�вою єврейською

громадою — один з першихдокументів, де згадуєтьсяназва Києва.

Середина Х сто�ліття — письмо�ва згадка Києвав ім�ператораВізантії Костян�тина Багрянородного.

988 рік — хре�щення Русікнязем Воло�димиром.

1018 рік — німецький хроністТітмар Мерзебурзький зі сліввоїнів польського короля Бо�леслава називаєКиїв містом 400храмів і 8 ринківіз незлічимим на�селенням.

1139 рік —будівництвоКирилівськоїцеркви, хра�му, який післякількох рекон�струкцій збе�рігся до на�шого часу.

1147 рік —перша літописназгадка Москви вІпатіївському літо�писі. Ростово�суз�дальський князьЮрій Долгорукийприймав тут друзіві союзників на чоліз новгород�сіверським княземСвятославом Оль�говичем «Приди комнь брате вь Мос�ковь».

Між 1070 і 1077роками — Всево�лодом Ярославови�чем, сином Ярос�лава Мудрого, за�сновано Виду�бицький монастир.

1017 рік (заіншими даними1037 рік) —Ярославом Муд�рим розпочато

будівництво Софійськогособору.

От звідки пішла держава українська, і що єМосковія, як не осколок цієї держави? Про це йрізниця у віці — 665 років — свідчить. Нинішняпиха Московії — не що інше, розуміння своєївторинності.

Юрій ПЕРЕБАЄВ

ÃÅÐÎ¯ ÍÅ ÂÌÈÐÀÞÒÜ1826–31 травня 2014 року


Змарнілі обличчя матерівта наповнені сльозами очі, в якихчиталося: «Я не вірю, що це стало�ся з моїм синочком», вдивлялисятуди, де вдалині танула будівляконтрольно�пропускного пунктуРівненського загальновійськовогополігона. Дев’ять автомобілів ко�лоною поволі везли на прощанняз особовим складом окремої ме�ханізованої бригади тіла сімнадця�тьох воїнів, які загибли в бою по�близу Волновахи, боронячи від те�рористичних банд Україну.

Їхня група прийняла бійна блокпосту. Відбиваючи нічнуатаку сепаратистів, на Донеччинізагинули військовослужбовці з Во�лині, Рівненщини, Вінниччини,Львівщини, Івано�Франківщинита Хмельниччини.

Батьки, рідні, друзі загиблих,які прийшли на прощання, до ос�таннього не вірили, що їхніххлопців привезуть у трунах. Щедва місяці тому загиблі солдатибули зі своїми родинами, ходилина роботу, займалися хатнімисправами. Вони не знали один од�ного, і, можливо, ніколи б й не по�знайомилися, якби на українськуземлю не стала нога окупантау Криму, а чума тероризмуза сприяння держави�сусідкине почала розповзатися східнимирегіонами нашої держави. Троєкадрових військових і чотирнад�цять мобілізованих окропилизасіяне поле на Донеччині своєюкров’ю. Ось їхні імена: майорПОЛІНКЕВИЧ Леонід Олександ�рович, молодший лейтенантОВЧАРУК Володимир Борисо�вич, старший сержант АРТЕМУК

Олександр Іванович, молодшийсержант ЙОВЗИК Дмитро Васи�льович, солдат БОНДАРУК Ми�кола Петрович, солдатЗАРАДЮК Володимир Володи�мирович, солдат ПОПОВ ПавлоВолодимирович, солдатГРИЦЮК Михайло Михайлович,солдат МАРИНИЧ Віталій Петро�вич, солдат ОЗЕРАНЧУК ЛеонідВікторович, солдат НЕЧИПОРУКАндрій Дмитрович, солдатПРОКОПЧУК Володимир Івано�вич, солдат МАХНОВЕЦЬ ВіталійІванович, старший солдат БІДАЄвгеній Миколайович, солдатЛІЩУК Віталій Леонідович, сол�дат ШКРІБЛЯК Дмитро Олек�сандрович, солдат КУЗЬМІН Лю�бомир Ігорович.

Ці чоловіки поклали головина вівтар неоголошеної війни, і ста�ли на заваді реалізації чужихімперських планів. Почесний ескортповільно виніс труни з тілами загиб�лих з літака розмістив на авто�мобілі. Герої попрямувалина полігон, де на них чекали това�риші по службі, друзі, рідні, матері…

Загиблі військовослужбовцівостаннє стали до строю на плацувійськової частини. Труни з їхнімитілами в одну шеренгу вишикува�ли перед підрозділами окремоїмеханізованої бригади. Виконувачобов’язків командувача військоперативного командування«Північ» полковник Олексій Таранзачитав імена героїв, а священ�нослужитель отець Віталій провівправославну церемонію прощанняз воїнами. Коли ж ритуал закінчи�вся, по килимку з квітів труни по�несли до автомобілів, якими кож�ного героя доставили на малубатьківщину, до місць поховання.

Волинь. Найбільшакількість загиблих саме з цієї об�ласті. Десятеро молодих, сповне�них сил хлопців. Найстаршомуз них, ковельчанину старшомусержанту Олександру Артемуку,ще не було й 36 років.

Жалобні заходи відбулисявідразу в декількох населенихпунктах області. Зокремав Луцьку, звідки походило четверозагиблих бійців. В обласномуцентрі, на Театральному майдані,після відспівування загиблиху Свято�Іллінському та Свято�

Троїцькому кафедральному со�борах відбулася громадська пана�хида та прощання з бійцями�піхо�тинцями: навідником�оператороммолодшим сержантом ДмитромЙовзиком; кулеметником солда�том Володимиром Зарадюком;механіком�водієм солдатом Воло�димиром Прокопчуком, гранато�метником солдатом Віталієм Мах�новцем.

Вшанувати пам’ять волинськихгероїв зібралося декілька тисячлучан. Слід зазначити, що місцевіоргани влади надали усю можли�ву допомогу в організації гідноговшанування полеглих героїв. Зок�

рема, луцький міський голова Ми�кола Романюк повідомив, щоміськрада повністю взяла на себевсі витрати на поховання луцькихсолдатів.

Лучани, які прийшли віддатишану полеглим солдатам, не при�ховували сліз, всипали їхню остан�ню путь квітами, співали Гімн Ук�раїни та скандували: «Героїне вмирають!»

…На труні Володимира Про�копчука — весільний коровай. Та�кий місцевий звичай. Адже хло�пець відійшов у вічність неодруже�ним. За традицією, цим хлібом ча�стували всіх, хто прийшов

«…Присягаю Українському народові завждибути йому вірним і відданим, оборонятиУкраїну, захищати її суверенітет, тери�торіальну цілісність і недоторканність,сумлінно і чесно виконувати військовийобов’язок…» — ці рядки з Військової прися�ги урочисто зачитує кожен, хто обрав длясебе непростий шлях служіння Батьківщині.Військовослужбовці, які загинули під час ви�конання бойового завдання на Сході України,сповна виконали свій військовий обов’язок івіддали в ім’я Вітчизни найцінніше, що є влюдини, — своє життя.

ВОНИЗАГИНУЛИЗА УКРАЇНУ

–Він мріяв про армію, про подвиги і справ�жню чоловічу роботу, — розповідає про ПетраКоваленка його однокласник Дмитро Савченко. —І його мрія виповнилася — він став десантникомелітної частини! Йому заздрили всі хлопці, а дівча�та заглядались як на завидного жениха. А ще вінмав добре серце...

Та не дожив, не дослужив, не долюбив… Заги�нув на місці, ставши живим щитом для сімох по�братимів�десантників. Весь удар від вибуху грана�ти 20�річний солдат Коваленко з 95�ї окремої аеро�мобільної десантної бригади під Слов’янськомприйняв на себе.

У Петра сепаратистам�бойовикам вдалосявцілити двічі. Перший раз його врятував від кулібронежилет. Після цього він написав на своїй сто�рінці «ВКонтакті»: «Пацани, мене врятував «бро�нік»... Ви не повірите, але в ньому застрягласправжня куля. Як все скінчиться — приїду, приве�зу цю кулю...» Ще за три години до загибелі він буву мережі, передавав привіти...

Про цей випадок розповідає його друг — сту�дент Уманського педінституту Дмитро Осадчук:

— Петя дуже просив нічого не говорити про цебатькам. Він писав, що привезе і покаже «кулю�ду�ру», якою хотіли обірвати йому життя. Я ще запи�тав, чи не страшно після цього. А він каже, щов БТРі не страшно, броня міцна. Відчувалося, щойому треба було поділитися з кимось радістю, щозалишився живий. І він писав про це так, ніби вдру�ге на світ народився. Петя в усьому був класнимхлопцем. Я дотепер не можу повірити, що вже ні�коли більше не побачу друга.

…Восени 2013 року Петро Коваленко завер�шив строкову службу в Житомирській окремійаеромобільній десантній бригаді. Служба йому по�добалась, тож вирішив залишитись на контракт.

— Я, Петро й Тарас — з Вінниччини. Строковуслужили разом, в одному кубрику жили, — розпо�відає Дмитро. — Петра завжди вабило небо. Вінмріяв здійснити хоча б сто стрибків з парашутом.Добре пам’ятаю наш перший стрибок з вертольо�та. Всі ми — 16 десантників — того дня піднялисьу небо. Всі помітно нервували. Нас жартами

«МАМОЧКО, ВИБАЧЗА ЧОРНУ ХУСТИНУ»

ОСТАННЄ ШИКУВАННЯ

ЖИТТЯ, ОБІРВАНЕ НА ЗЛЕТІ


ÃÅÐÎ¯ ÍÅ ÂÌÈÐÀÞÒÜ 19


попрощатися із загиблим. Гіркийбув він на смак…

Володимиру було лише 23. Ми�нуло два роки, як хлопець повер�нувся зі строкової служби.За кілька місяців збирався одру�житись.

— Останній раз його дівчинаговорила з ним о 3�й ночі, передтим, як розпочався бій, він казав,що все гаразд... Він був завждижиттєрадісною людиною, патріот�ом, — розповіла знайома загибло�го Ірина Нечай.

— 5�го червня ми мали б свят�кувати його 30�річчя, а приїхалина похорон, — крізь сльози роз�повідає Наталя Ліщук, сестра за�гиблого розвідника Михайла Гри�цюка з села Милятин, що поблизуНововолинська. — Про смертьМиші дізналися з теленовин. Те�пер сиротами залишилися двоє

діток: новонароджена доньката 2�річний син.

Того ж дня ховали бійців у Но�воволинську, Ковелі, Володимирі�Волинському. Загиблого команди�ра 3�го батальйону 51�ї омбр май�ора Леоніда Полінкевича похова�ли за місцем проживаннябатьків — у селі Колки Мане�вицького району області.

Серед цих сімнадцяти загиб�лих воїнів — троє жителів Рівнен�щини.

22�річного Віталія Мариничаіз села Рокитне Рокитнівськогорайону та 22�річного Леоніда Озе�ранчука з села Осницьке Ро�китнівського району забрали ма�тері. Ще несімейні молоді чоловікискладали плани на майбутнє,мріяли про дружин і діток, просто

жили, допоки ворожа куляне обірвала їхнє життя. А 33�річно�го Андрія Нечипорука з Ради�вилівщини оплакували дружинаі четверо дітей.

— Андрій був щирою та відда�ною людиною, він сам попросивсядо війська, і ми довго вагалися, чисправедливо буде його брати, —сказав заступник командувачаоперативного командування«Північ» по роботі з особовимскладом полковник ВолодимирЯцентюк. — Двічі приходивдо військового комісаріату, де йо�му відмовляли. Але наполігі за третім разом потрапив підмобілізацію. Андрій, як він сам ка�зав, вірив, що мусив захиститиУкраїну від агресорів.

Старший солдат ЛюбомирКузьмін — водій санітарного авто�мобіля 1�го механізованого ба�тальйону механізованої бригади.23 травня він загинув від підступ�ного нападу озброєних бандитівпоблизу населеного пункту Ново�павлівка Донецької області. Черезкілька місяців йому мало виповни�тися 24 роки, а вдома залишилисядружина Світлана та трирічнийсин Артем.

Того трагічного дня Любомирвиїхав у звичайний рейс. За 5кілометрів від Новопавлівкипо військовій санітарній машинівдарила автоматна черга, якаобірвала життя молодого хлопця.Офіцер, який був поряд із Любо�миром, отримав важкі поранення.

Любомир був найстаршим з чо�тирьох братів. Без вагань, із по�чуттям гордості він сприйнявповістку з військкомату і відправи�вся за мобілізацією боронити ук�раїнську землю.

Попрощатися із ЛюбомиромКузьміним та провести його в ос�танню путь на Львівщині зібрали�ся тисячі мешканців Славськогота навколишніх сіл.

Довжелезна жалобна процесіярушила до місцевого храму,а з першим ударом дзвонів з небапішов рясний дощ, немов і небесаоплакували карпатського хлопця.Любомира Кузьміна поховали якзахисника Соборності Українибіля церкви.

Олександр ГАЙН,Вадим БАКАЙ,

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ,Львів

У дружне і спокійне життя мешканців села Верхівня, щона Житомирщині, одного весняного дня ввірвався страшний відго�мін бойових подій зі cходу нашої держави. Жахлива звістка —ворожа куля забрала життя їхнього земляка, навідника аеромо�більно�десантного взводу 95�ї окремої аеромобільної бригади сол�дата Сергія Хруща.

Того дня колона українських військових здійснювала плановепереміщення з метою перевірки блокпостів та доставки своїм то�варишам води і продуктів харчування. При в’їзді до населеногопункту Октябрьське, що за 20 кілометрів від Краматорська,на конвой напали зі заздалегідь підготовлених позицій і завдалиудари з підствольних гранатометів, РПГ та стрілецької зброї.Внаслідок годинного бою загинули 6 військовослужбовців Зброй�них Сил України. Серед них був і Сергій Хрущ.

16 травня попрощалися з ним не тільки близькі, друзі, одно�сільчани, але й вся Україна.

Біль у родині героя не вщух, але його десь далеко в душі схо�вала дружина Сергія — Людмила — задля спокою діток: доньокТетянки, Іринки та сина Ромчика. Вона очікувала, що скоро закін�чаться жахливі події, повернеться чоловік, і вони далі житимутьу любові та радості, виховуючи дітей. Та не судилося…

— Сергій кожен день по кілька разів телефонував своїй родині.Про все розпитував, дуже переживав, що не може допомогти дру�жині по господарству, що не бачить, як ростуть діти. А вони з не�терпінням очікували приїзду батька. Він був добрим, життєрадіс�ним чоловіком, завжди готовим допомогти людям, хотів миру, —розповідає брат загиблого десантника Микола.

Народився Сергій Хрущ у Верхівні в 1975 році. По завершеннісередньої школи працював у колгоспі, згодом — строкова військо�ва служба в одній із військових частин Повітряних Сил ЗС Укра�їни. Через два роки Сергій повернувся з війська до рідного села.Продовжував працювати водієм на тракторі, комбайні. Із ранкудо ночі, з весни до осені — у полі.

Згодом одружився на красивій дівчині Людмилі. Сім’я дляних — це картина «тато — мама — я», і дітей у цій родині як міні�мум двоє, а може і троє. Так воно і сталося.

Самому молодшому, Ромчику, зараз два з половиною рочки,він все з нетерпінням чекає на тата, який чомусь не телефонуєі не розповідає йому перед сном казочку.

Останнім часом працював Сергій Хрущ у ТВД «Житомирриб�госп», звідки і був мобілізований до лав високомобільних десант�них військ. Після проходження злагодження на одному з військо�вих полігонів Житомирщини керівництво 95�ї окремої аеромобіль�ної бригади на три дні відпустило крилатого піхотинця у звіль�нення. Та через загострення ситуації на східних та південних рубе�жах України був дома лише півдня — негайний збір на місці по�стійної дислокації.

Це був останній раз, коли рідні обійняли Сергія, почули добреслово, побачили теплу усмішку.

— Після того, як був завданий такий підлий удар в спину, на�стрій дуже бойовий. І я думаю, що доведуть воїни�десантники всі�ма своїми силами та діями, що смерті українських воїнів булине даремні, — зазначив тимчасовий виконувач обов’язків началь�ника штабу 13�го окремого аеромобільного батальйону капітанІгор Коржовський.

Руслан ЛІННИК,Вінниця

«ВІН УСІМБАЖАВ МИРУ»

підтримував Петро, адже від природи був компа�нійською, веселою людиною.

— Петя до того ж був асом у техніці, — розпо�відає ще один його колишній товариш по службі йземляк Тарас. — Техніка — це його стихія. Він за�очно навчався в технічному коледжі на механіка.Про БТРи міг розповідати більше, ніж в Інтернетінаписано. Залишитися служити контрактником —це його вибір. Такі надійні, як Петро, в армії по�трібні. Ми з Дімою навіть не відмовляли його. Бознали, що Петя вже обговорив це з батьками, тоб�то прийняв остаточне рішення.

…Життя солдата Петра Коваленка обірва�лось на злеті.

— Це сталось 2 травня о 22.15 годині, коликолону нашого першого батальйону з самого ран�ку до пізнього вечора блокували на мосту на пів�нічній околиці Слов’янська. Нас не пускали пере�важно жінки з іконами в руках та дітьми... Давитиїх чи стріляти в мирний «живий щит» наказу ніхтовіддати не міг! І тут під прикриттям людей та пер�шої темряви на нас напали. Петро загинув від гра�нати із підствольного гранатомета, яка вибухнулав нього під ногами. Всю ударну силу і численніосколки він прийняв на себе і фактично закривсвоїм тілом товаришів. Ці сім хлопців завдяки йо�му залишились живі — отримали легкі пораненнята контузії. Врятувати Петра ми вже не могли... —розповів представник військової частини Ілля Хо�менко. — Мені сьогодні дуже важко дивитись в очійого рідним, бо повернути сина матері Тетяні й

батькові Миколі, брата сестрі Христині вже ніхтоне зможе... Петро загинув, як герой!

Смуток і біль за втратою якнайкраще передаєуривок з вірша Оксани Максимишин�Корабель:

Мамочко, вибач за чорну хустинуЗа те, що віднині будеш сама.Тебе я люблю. I люблю УкраїнуВона, як і ти, була в мене одна.Жалобна процесія несла труну на руках через

всю Рахнівку, що на Вінниччині. Ховали Петра Ко�валенка на центральній алеї місцевого цвинтаряпоряд із найвідомішими уродженцями села, де на�родився Василь Стус. Прощатися із солдатомприйшли сотні людей, рідні та друзі, однокласни�ки та студенти профтехучилища, з якими вчивсяПетро, його вчителі та наставники, товаришіпо службі й командири, представники органів міс�цевого самоврядування та Командування Сухо�путних військ Збройних Сил України, односельці,на чиїх очах він виріс.

Присутній на похоронах начальник управлінняКомандування Сухопутних військ ЗС України ге�нерал�майор Микола Попельський сказав:

— Вірність присязі, мужність і героїзм, проде�монстровані солдатом Петром Коваленком підчас виконання бойового завдання, є прикладомсамовідданого виконання військового обов’язкув ім’я миру в нашій державі, в ім’я збереженняцілісності нашої України. Вічна пам’ять Герою.

Підготувала Наталія ТКАЧУК,«Народна армія»

Виконувач обов’язків Міністра оборони України генерал0полковник Михайло Коваль звернувся до матерів та дружинвійськовослужбовців 510ї окремої механізованої бригади. Вінвисловив глибоку скорботу з приводу загибелі наших військово0службовців, які з честю і гідністю виконали свій військовийобов’язок в ім’я майбутнього нашої держави.

— На превеликий жаль, ми маємо втрати людей, які віддалисвоє життя, виконуючи священний обов’язок перед Вітчизною,захищаючи мирних громадян. Ми з глибокою скорботою і болемсумуємо за усіма загиблими з числа бригад, дислокованих у Жито0мирі, Львові, Бердичеві, Новограді0Волинському, Миколаєві, Воло0димирі0Волинському, Черкаському, Гвардійському, за військовимильотчиками, моряками, правоохоронцями та прикордонниками.

Він також наголосив, що на цей час Міністерство оборониспільно з Генеральним штабом ЗС України приймає оперативнірішення щодо розв’язання гострих питань, вживаються заходизі всебічного забезпечення всім необхідним залучених у бойовихдіях в межах АТО. В зоні особливої уваги керівництва ЗбройнихСил України проблеми не лише бригади з Володимира0Волинсь0кого, а й інші питання, від успішного розв’язання яких залежитьцілісність держави та свобода українського народу.

— Кожен із нас повинен усвідомлювати, що якщо не буде єди0ної і неподільної України, то не буде і нашого з вами майбутнього.Захист рідної землі — справа кожного українця, — йдеться у звер0ненні.

На цей час здійснюється передислокація підрозділів 510ї окре0мої механізованої бригади для розв’язання виниклих проблем,проведення доукомплектування та бойового злагодження. Усінедоліки будуть ретельно проаналізовані та виправлені.

Крім того, у Верховній Раді України знаходяться проекти зако0нів щодо суттєвого збільшення грошового забезпечення осіб, якізалучаються до антитерористичної операції, та щодо звільненнявід призову громадян за різними сімейними обставинами, зокремай за станом здоров’я. Але ці обставини мають бути вагомими,обґрунтованими та повністю підтвердженими.

— Як міністр оборони України, я докладу всіх зусиль до того,щоб забезпечити максимальну безпеку кожному вашому синуабо чоловіку. Спільними зусиллями ми забезпечимо захист рід0ної землі, встановимо мир та злагоду в державі, зробимо її міц0ною та процвітаючою, — наголосив генерал0полковник МихайлоКоваль.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

ÐÅÄÀÊÖ²ÉÍÀ ÀÊÖ²ß2026–31 травня 2014 року


На цій світлині — мій това�риш начальник групи бойовогоуправління майор ОлександрРубльов за роботою, а тут я встиг«схопити» на свою «Смену�8»підвіз у високогір’я боєприпасівта продовольства транспортнимМі�8». Пожовтілі фотографії пе�реносять з минулого реальні митіісторії Афганської війни, на якійвін був у 1985–1986 роках.

За його голову обіцяли

великі грошіТам, на тій війні, він був авіацій�ним навідником. Його особис�тою зброєю стала переноснарація Р�853, яка завжди знахо�дилася на плечі у рюкзаку офі�цера�десантника. Та незважа�ючи на таку, здавалося бна перший погляд, неозброє�ність, ні один підрозділ не нава�жувався йти на завдання безнього. Його роль була надзви�чайно важливою. Адже за по�треби саме авіаційний навідниквикликав повітряну підтримкуі давав указівки по цілях. Тодільотчики поливали моджахедівсвинцевим дощем. Для остан�ніх — це була неминуча смерть,а для наших солдатів та офіце�рів — порятунок і життя! Саметому за «голови» таких, як він,душманам платили більше, ніжза вбитого чи полоненого гене�рала. Хоча сам лейтенант Пе�ребийніс тоді не замислювавсянад ціною власного життяі за потреби наводив вогоньавіації на себе.

Він народився на Луганщи�ні. Після закінчення школи всту�пив до педагогічного інституту.Зрештою, відчуваючи життєвонеобхідну потребу бути військо�вим, після двох курсів цивільно�го вишу в 1979 році вступивдо тоді ще Ворошиловградсько�го вищого авіаційного училищаштурманів. Через чотири рокизакінчив його і здобув фахштурмана наведення авіації,офіцера бойового управління.Перше місце служби — Черво�нопрапорний ордена Суворовагвардійський авіаційно�вини�щувальний полк, що дисло�кувався на аеродромі Мар�кулешти (тепер Молдова) і вхо�див у той час до складу Одесь�кого військового округу. Самезвідси через два роки лейте�нантської практики у 1985�муроці молодого офіцера напра�вили до Демократичної Респуб�ліки Афганістан.

— Мене відрядили для по�повнення бойових втрат на ко�мандний пункт бойової авіації40�ї армії на посаду передовогоавіаційного навідника. Специ�фіка моєї роботи полягала в то�му, щоб у складі конкретногопідрозділу, як правило з числаповітрянодесантних чи механі�зованих частин, за потреби за�безпечити наведення авіаціїдля виконання конкретного за�вдання. Зокрема, вертольотівМі�24 та Мі�8, літаків Су�17і Су�25 для ураження вогневихточок душманів, евакуації з по�ля бою мертвих та пораненихвійськовослужбовців, доставки

гвинтокрилами продовольствата боєприпасів у важкодоступніта гірські райони, — розповідаєВолодимир Петрович.

Для виконання цих та іншихзавдань він на броні бойовоїмашини (якщо з піхотою) чина борту вертольота (коли з де�сантниками), а часто пішки ви�рушав у район проведення опе�рації і виконував свої службовіобов’язки. Офіцер постійнобрав участь у бойових операці�ях з ліквідації моджахедів.Власне, свій перший орден вінотримав за доблесть і професі�оналізм, виявлені під час про�ведення операції в ущелиніПанджшер.

— Там була перевальна ба�за зі зброєю, яку завозили длямоджахедів з Пакистану. Тож,душмани відчайдушно її оборо�няли. А підступи до територіїбули заміновані. Ми, що нази�вається, «гуляли» по мінах,просуваючися до ущелини.Зрештою її захопили, — прига�дує полковник у відставці Воло�димир Перебийніс.

У 1986 році у званні стар�шого лейтенанта він був наго�роджений другим орденомЧервоної Зірки. Тоді в районіКунару під час ліквідації банд�формувань один із радянськихпідрозділів попав під пере�хресний вогонь душманів. На�відник знаходився неподалік,але не серед військовослуж�бовців тієї роти і не міг корегу�вати вогонь з повітря. Дове�

лось йому прориватися черезщільний обстріл противникаі оточення. Аж от опинивсяв місці, з якого відкривався па�норамний вид. Офіцер дав орі�єнтири для льотчиків, які на�несли потужний удар по воро�гу. Як згодом дізнався Володи�мир Петрович, саме врятованіпіхотинці й написали на ньогоклопотання про відзначеннябойовим орденом.

Ще не раз доводилось авіа�ційному навіднику дивитисяу вічі смерті. Інколи він наводиввогонь просто на себе і миттюзалишав позицію, не знаючи,чи вдасться добігти до якого�небудь укриття , чи буде по�блажливою до нього її велич�ність доля. Як вважає Володи�мир Перебийніс, вона прихиль�но ставилася до нього: не зва�жаючи на два поранення, збе�регла йому життя.

— Перший раз подививсяв очі смерті у 1985 році. Тоді підбронетранспортером, на якомуїхав, вибухнула міна. Я був кон�тужений. Втім, не зважаючина це, ще годину наводив авіа�цію на ворога. Після чого я прос�то знепритомнів, — згадує пере�жите ветеран військової служби.

А вже наступного року тодістарший лейтенант Перебийнісотримав кульове пораненняправої гомілки. Він супроводжу�вав колону техніки. Скільки кульі осколків мін «просвистіло» білянього — не рахував. Але одназ них не оминула його.

Найкращий подарунок на день

народження— Ми, афганці, не раз дивилисясмерті в очі. Тому по декількаразів на рік святкували свійдень народження. Пригадуюсвоє 25�річчя, яке зустрічавна броні БТР. І найбільшим по�дарунком від долі для мене бу�ло те, що я залишився живим.А ще — отримати листа від мо�лодої дружини та дворічногосиночка, моїх батьків, за якимия дуже сумував. Свої почуттядо них я викладав кожного дняна аркуші паперу. Писав про те,щоб мене чекали і любили. Ме�ні це додавало сили. Був пере�конаний: повинен вижити, бо ялюблю, — поділився спогадамиспіврозмовник.

До речі, тоді на 25�річчябойові брати зробили Володи�мирові доречний подарунок:вручили по банці тушонкита гречки. У час, коли підвозупродуктів не було три доби, йоготовариші голодували, вони збе�регли ці харчі саме для нього. Цебуло, навіть, не подарунком,а проявом побратимства, друж�би справжніх чоловіків! Так і гар�тувалася ця афганська дружбана взаємодопомозі та самопо�жертві, братерській підтримці.

Після Афганістану моло�дий, але досвідчений офіцерповернувся у свій полк. Черезтри роки вступив у Військо�

во�повітряну академію іменіЮ. Гагаріна. По закінченні їїпроходив службу на різних по�садах, займаючись бойовимуправлінням авіації. У 2004 роціз посади заступника начальни�ка штабу корпусу з бойовогоуправління був звільненийу відставку з лав Збройних СилУкраїни за станом здоров’я.

За час військової службиофіцер змінив вісім гарнізонів.Труднощі життя разом із нимдолала дружина. Вони вихова�ли двох дітей, які пішли бать�ківською стежиною. ДонькаВікторія стала лейтенантом ме�дичної служби запасу, а синЯрослав у званні майора про�довжує службу в ПовітрянихСилах Збройних Сил України.

Ми перегортаємо останнюсторінку пожовтілого армійсь�кого фотоальбому. На ній од�на світлина, на звороті якоїкрасномовний надпис: «Пом�нишь, Володя, дороги Афган�ские, когда ты нас так выру�чал «грачами», «шмелями»,«пчелками» и своей добротой,человечностью, благородст�вом. Помним и гордимся то�бой!» Полковник у відставціВолодимир Перебийніс заслу�жив не тільки ордени і медалі,а насамперед повагу середбойових товаришів і колег.А це найдорожче, що можездобути на своєму довгомушляху людина.


Сторінка за сторінкою ми гортаємо потертийфотоальбом. Кавалер двох орденів ЧервоноїЗірки полковник у відставці ВолодимирПеребийніс коментує: «Це десантуваннягрупи біля провінції Кунар, а це — перехідколони з пальним через гірську річку.

Шановні читачі!

Як уже повідомляла газета «Народна армія», Центральний друкований органМіністерства оборони України започаткував редакційну акцію з написання книгипро учасників бойових дій. Вона присвячена проведенню в 2014 році Року учасни�ків бойових дій.

Редакція звертається з проханням надіслати свої спогади про пережите на тих

війнах, приклади бойового братерства, відваги і мужності при виконанні військо�вого обов’язку, особисті фотографії.

На матеріалах, надісланих до газети «Народна армія», зробіть позначку«Редакційна акція: «Напишемо книгу про учасників бойових дій».

Наша адреса: 04655, м. Київ, вул. Мельникова, 24. E�mail: [email protected]

Напишемо книгу про учасників бойових дій!

«ВИКЛИКАЮ ВОГОНЬ НА СЕБЕ»

2014 — РІК УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Володимир ПЕРЕБИЙНІС на передньому плані (праворуч)



ÑÏÎÐÒ 21

Українська фехтувальницяОльга Харлан виграла етап Кубкасвіту з фехтування на шаблях,який завершився в Пекіні. Про цеповідомили в Національній феде#рації фехтування України.

На шляху до найвищої сходин#ки п’єдесталу пошани Харлан, якав 2008#му році в Пекіні стала олім#пійською чемпіонкою, перемоглапо черзі Ейлін Гренч з Панами,американок Моніку Оксамиті Дагмару Возняк та Джийон Кімз Південної Кореї. А у фінальнійдуелі українка взяла верх над ки#таянкою Шень Чень.

Бронзу розділили Джийон Кімі Шарлотта Лембах з Франції.

А у столиці Румунії добіг кінцякомандний Кубок Європи з фехту#вання. На цих змаганнях тріумфу#вали українські рапіристки ОльгаЛелейко, Катерина Ченцова,

Олександра Сенюта і КатеринаДеордієва.

У півфіналі українки з рахунком45:41 здобули перемогу над гос#подарками турніру — збірною ко#мандою фехтувального клубу«CSA Steaua» (Бухарест, Румунія),а у фіналі з аналогічним рахункомузяли гору над француженкамиіз клубу «Bourg la Reіne».

Розіграш командного КубкаЄвропи, на відміну від етапів Кубкасвіту, проводиться між збірнимикомандами європейських клубівфехтування, а не між національни#

ми збірними країн. У Бухарестіза Кубок Європи 2014, проведенняякого було відновлено після триріч#ної перерви, боролися шість клубівіз п’яти європейських держав.

Особливо приємно, що у складінашої команди виступали предс#тавниці центрального спортивно#го клубу ЗС України — солдатислужби за контрактом КатеринаЧенцова та Катерина Деордієва.Варто відзначити, що окрім золо#та в командній першості наша Ка#терина Ченцова також здобулазолото в індивідуальній першості.

УКРАЇНКИ —ВОЛОДАРІКУБКА ЄВРОПИ

Капітан київського «Динамо»Олександр Шовковський продов#жив контракт з клубом щена один сезон, повідомляє прес#служба київського «Динамо».

Термін його дії закінчуєтьсянаприкінці наступного сезону.

«За визнанням заслуженоготитулованого динамівського ветерана, головний принципдля нього — бути частиною гри. Коли людина стає части#ною гри, коли гра протікає крізь неї, тоді вона може впли#вати на результат», — повідомляється в повідомленні.

ШОВКОВСЬКИЙПРОДОВЖИВ КОНТРАКТ

ІЗ «ДИНАМО»

На етапі Кубка Європиз триатлону, який відбувся у Дніпропетровську,українські спортсмени здо#були п’ять з шести нагородзмагань, повідомляє УНІАН.

Юлія Єлістратова сталапереможницею жіночихзмагань у спринтерськійгонці. Ще одна наша співвітчизниця Олександра Степа#ненко здобула на цій дистанції «бронзу».

У змаганнях серед чоловіків всі три сходинки п’єде#сталу пошани зайняли українці. Найкращий результатпоказав Єгор Мартиненко, на другому місці — СергійКохан, а замкнув трійку лідерів Данило Сапунов.

ТРІУМФ ТРИАТЛОНІСТІВ

В Ужгороді відбувсявирішальний матч чемпіо#нату України з гандболусеред жіночих команд Су#перліги сезону 2013/14,в якому місцеві «Карпати»обіграли львівську «Гали#чанку».

У матчі надпринциповихсуперниць командаз Ужгорода перемогла з рахунком 22:20 і втретє по#спіль здобула титул чемпіона України.

Таким чином «Галичанка» стала срібним призе#ром першості, а бронзові нагороди Суперліги отри#мала херсонська «Дніпрянка».

Чемпіоном України серед чоловічих команд Супер#ліги став запорізький «Мотор».

«КАРПАТАМ» ЗНОВУНЕМАЄ РІВНИХ

Право на проведеннячемпіонату світу з хокею2018 отримала Данія. Та#ке рішення було прийня#те на засіданні конгресуМіжнародної федераціїхокею (IIHF), яке відбуло#ся у Мінську, повідомляєУНН з посиланнямна офіційний сайт IIHF.

Крім Данії, за яку про#голосували 95 учасників конгресу, на проведенняЧС#2018 претендувала Латвія (12 голосів).

У данській заявці зазначені два міста — Копенгагені Хернінг. Латвійці планували провести ЧС на двох аре#нах у Ризі.

Нагадаємо, що найближчі чемпіонати світу відбудуть#ся в Чехії (2015 рік, Прага і Острава), Росії (2016 рік,Москва і Санкт#Петербург), а в 2017 році співорганізато#рами будуть Франція та Німеччина (Париж і Кельн).

ДАНІЯ — ГОСПОДАР ЧС�2018 З ХОКЕЮ

Матеріали сторінки підготував Андрій ЗАДУБІННИЙ, «Народна армія»

Ольга ХАРЛАН

Жителі польського Кракова в ході референдумувисловилися проти проведення в місті зимовихОлімпійських ігор у 2022 році. Після оприлюднення ре#зультатів голосування мер історичної столиці ПольщіЯцек Майхровський заявив, що Краків знімає своюкандидатуру з боротьби за право організації Ігор. Проце повідомляє УНІАН.

— Сьогодні ми починаємо переговори з Міжнарод#ним олімпійським комітетом про процедуру виходуз цього проекту, — сказав мер.

У голосуванні, об’єднаному з виборами до Євро#пейського парламенту, в неділю взяли участь 35,96відсотка населення міста. 69,72 відсотка з тих, хто про#голосував, виступили проти організації на територіїКракова зимових Ігор.

— Краків завершує свої старання щодо організаціїзимових Олімпійських ігор у 2022 році через низький

рівень підтримки місцевими жителями цієї ідеї, — за#значив Майхровський. — Мені шкода, що підсумки ре#ферендуму перекреслюють шанси Кракова і Мало#польського воєводства на реалізацію цього важливо#го для розвитку всього регіону проекту.

Таким чином у списку Міжнародного олімпійськогокомітету (МОК) залишилося чотири кандидата на про#ведення змагань: Пекін (Китай), Осло (Норвегія),Алмати (Казахстан) і наш Львів.

Нагадаємо, 15 листопада 2013 року Міжнароднийолімпійський комітет офіційно оголосив остаточний спи#сок претендентів на проведення зимових Олімпійськихігор 2022 року. 28 листопада 2013 року у Львові презен#тували проект заявки України на проведення зимовихОлімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року. Пізнішез’явилися розмови, що через політичну ситуацію в країніЛьвів може зняти свою кандидатуру. Проте Україна за#лишається в боротьбі за Олімпіаду. Місто#господарОлімпіади#2022 буде визначено 31 липня 2015 року.

ФЕХТУВАННЯ

КОНКУРЕНТІВ ЛЬВОВА МЕНШАЄ

ОЛІМПІАДА�2022

Зчемпіонату Європи, якийприймала столиця Болгарії Софія,українські гімнасти повертаютьсяз повним комплектом медалей.

Так, у вправах на брусах не бу#ло рівних представнику Централь#ного спортивного клубу ЗС Украї#ни, працівнику ЗСУ Олегу Верняє#ву. За вдалий виступ він отримавнайвищі бали — 15.966, чим за#безпечив собі місце на першій схо#динці п’єдесталу пошани. Срібного

призера — росіянина Давида Бе#лявського — українець випередивна 0.400 бала.

Не залишилися без нагород нашіспіввітчизники і в опорному стриб#ку. Тут українці вибороли одразу двімедалі. Олег Верняєв став третім(14.916), а його партнер по командіІгор Радивілов здобув «срібло» з ре#зультатом 15.050 балів.

У командному заліку чоловічазбірна України стала бронзовимпризером. Наші хлопці, зокремаОлег Верняєв, Ігор Радівілов, Мак#

сим Семянків, Андрій Сєнічкінта Володимир Окачев, у сумі на#брали 262.087 бала.

Геннадій НІКОЛАЙЧУК,Київ

СОФІЙСЬКЕ «ЗОЛОТО»АРМІЙЦЯ

ЗНАЙ НАШИХ

НОВИНИ

Українські рапіристки — володарі командного Кубка Європи

Олег ВЕРНЯЄВ


ÑÓÑÏ²ËÜÑÒÂÎ2226–31 травня 2014 року

Служба безпеки України, за адресою:01601 м. Київ, вул. Володимирська, 33, ого�лошує конкурс на заміщення вакантної поса�ди начальника відділу.

До участі в конкурсі допускаються особи, якімають вищу освіту за освітньо�кваліфікацій�ним рівнем магістра, спеціаліста за напряма�ми підготовки: забезпечення безпеки держа�ви, військові науки, гуманітарні науки; стажроботи на державній службі або стаж роботиза фахом в інших сферах управління чи орга�нах місцевого самоврядування не менше п’ят�надцяти років; досвід роботи у сфері міжна�родного співробітництва (протокольне забез�печення та церемоніал) не менше трьох років.

Додаткова інформація щодо основних фун�кціональних обов’язків та умов оплати працібуде надана за телефоном 256–91�49.

Термін прийому документів — протягом30 календарних днів з дня оголошення пропроведення конкурсу.

***Оголошується проведення добору кандида�

тів для участі в конкурсі на заміщення вакант�них посад державних службовців:

Управління організації і супроводженняремонту озброєння та військової технікипри Міністерстві оборони України прово�дить підбір кандидатів для участі в конкурсі назаміщення вакантних посад державних служ�бовців:

провідний спеціаліст відділу ремонту озброєн�ня та військової техніки Військово�МорськихСил;

провідний спеціаліст групи ремонту засобівзв’язку;

провідний спеціаліст організаційно�плано�вого відділу;

спеціаліст 1 категорії фінансово�економіч�ного відділу.

Вимоги до кандидатів: повна вища освіта відповідного професійно�

го спрямування за освітньо�кваліфікаційнимрівнем спеціаліста або магістра;

володіння українською мовою;вміння працювати на комп’ютері на рівні ко�

ристувача;стаж роботи за фахом на державній службі

на посаді провідного спеціаліста не менше 1року або стаж роботи за фахом в інших сфе�рах управління не менше 3�х років.

Термін надання документів на розглядконкурсної комісії — 30 календарних днів змоменту опублікування оголошення.

Прийом документів проводиться за ад&ресою: 03113, м. Київ�113, пр�т Перемоги55/2, військове містечко №27.

Додаткова інформація за телефоном:245�70, 456�70�48 (з 9.00 до 18.00, крім вихід�них та святкових днів).

***Науково&дослідний центр гуманітарних

проблем Збройних Сил України проводитьдобір кандидатів для участі в конкурсі на замі�щення вакантних посад:

— начальника науково�дослідної лабора�торії — заступника начальника науково�до�слідного відділу проблем гуманітарної полі�тики, ШПК «майор», посадовий оклад —1416–1513 грн;

— начальника науково�дослідної лаборато�рії — заступника начальника науково�дослід�ного відділу прикладних соціологічних дослід�жень, ШПК «майор», посадовий оклад —1416–1513 грн.

Кваліфікаційні вимоги: рівень військовоїосвіти — тактичний, наявність наукового сту�пеня та стажу наукової (науково�педагогічної)діяльності не менше трьох років за напряма�ми функціонування центру.

Для участі в конкурсі надсилаються такідокументи:

— рапорт;— автобіографія;— копії документів про освіту, науковий

ступінь;— список наукових праць, винаходів, пуб�

лікацій;— довідка про проходження військової

служби;— службова та медична характеристики;— копія службової картки;— витяг з Резерву кандидатів для просуван�

ня по службі (якщо особа офіцерського скла�ду бере участь у конкурсі на посаду вищуза ту, на якій перебуває).

Термін подання документів до конкурс&ної комісії: протягом тридцяти днів з дняопублікування оголошення за адресою:03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5А,Науково�дослідний центр гуманітарних проб�лем Збройних Сил України, голові конкурсноїкомісії.

За довідками звертатися за телефонами:271�12�12; 271�12�15.

***Воєнно&наукове управління Генераль&

ного штабу Збройних Сил України прово�дить добір кандидатів для участі в конкурсіна заміщення вакантної посади державногослужбовця ( на період відпустки по доглядуза дитиною віком до шести років основногопрацівника).

Вимоги до кандидата на посаду провід&

ного спеціаліста науково�організаційноговідділу планування наукової роботи на роз�робки нормативних документів:

вища освіта відповідного професійногоспрямування за освітньо�кваліфікаційним рів�нем спеціаліста або магістра;

стаж роботи за фахом на державній службіне менше 1 року або стаж роботи за фахомв інших сферах управління не менше 3�х ро�ків, діяльність на яких була пов’язана з науко�вою, науково�організаційною та/або адмініст�ративно�кадровою роботою, веденням та ор�ганізацією діловодства;

знання комп’ютера на рівні користувача;вільне володіння державною мовою;комунікабельність.За довідками звертатися за тел. 271�34�37.Термін подання документів — 30 кален�

дарних днів з дня опублікування оголошення.***

Служба безпеки України, за адресою:01601 м. Київ, вул. Володимирська, 33, ого�лошує конкурс на заміщення вакантної поса�ди головного спеціаліста Управління режиму,документального забезпечення і контролюСБ України.

До участі в конкурсі допускаються особи, якімають вищу освіту за напрямами підготов�ки — військові науки, гуманітарні науки, дер�жавне управління, правознавство, захистдержавної таємниці, ведення діловодствата стаж роботи за фахом на державній служ�бі не менше трьох років або стаж роботиза фахом в інших сферах управління не мен�ше десяти років.

Додаткова інформація щодо основних фун�кціональних обов’язків та умов оплати працібуде надана кадровим підрозділом:тел. 256�96�04.

Термін прийому документів — протягом30 календарних днів з дня оголошення пропроведення конкурсу.

***Головне квартирно&експлуатаційне управ&

ління Збройних Сил України проводить добіркандидатів для участі в конкурсі на заміщеннявакантної посади державного службовця:

— спеціаліста 2 категорії відділу енергозбе�реження.

Вимоги до кандидатів: вища освіта відпо�відного спрямування. Стаж роботи на посадіспеціаліста — 1 рік.

Термін подання документів на розглядконкурсної комісії — протягом 30 днівз дня опублікування оголошення.

За додатковою інформацією звертатисяза телефоном: 242�08�51.

***Центральний науково�дослідний інститут

Збройних Сил України оголошує конкурс назаміщення посад:

1. Начальник науково�дослідного відділу(проблем технічного забезпечення військ(сил)) науково�дослідного управління проб�лем матеріально�технічного забезпеченняЗбройних Сил України, ШПК «полковник», по�садовий оклад 1490�1590 грн.

2. Начальник науково�дослідного відділу(систем органів та пунктів управління) науко�во�дослідного управління (проблем керівницт�ва Збройними Силами, управління військами(силами)) науково�дослідного центру (проб�лем керівництва Збройними Силами, науко�вого супроводження ЄАСУ ЗС), ШПК«полковник», посадовий оклад 1490�1590 грн.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освітаза фахом, переважно за освітньо�кваліфіка�ційним рівнем магістра (оперативно�тактич�ного рівня). Науковий ступінь — кандидат на�ук, вчене звання — доцент, старший науковийспівробітник. В окремих випадках зазначеніпосади можуть обіймати висококваліфікованіфахівці з військових частин, військових закла�дів (установ, організацій), які мають досвіднауково�дослідної роботи.

Для участі в конкурсі надсилаються такідокументи:

— рапорт (заява) по команді (в рапорті (за�яві) вказувати свій контактний телефон, ШПКпосади та посадовий оклад);

— автобіографія (пишеться власноручрозбірливим почерком у довільній формі,але з обов’язковим повідомленням такихданих: прізвище, ім’я, по батькові, дата імісце народження, національність, від�омості про навчання у вищих та середніхнавчальнихзакладах (що і коли закінчив,за якою спеціальністю, яку кваліфікаціюотримав), з якого часу почав працювати,ким, де, коли; повідомити адреси всіх під�приємств, установ та організацій, де пра�цював (ла), причина зміни місця роботи;коли та ким призивався на військову служ�бу у Збройні Сили, де і на якій посаді про�ходив службу, повідомити № військовихчастин, до складу яких військових округіввони входили; сімейний стан, коли вступив(ла) у шлюб, прізвище, ім’я, по батькові, рікнародження, місце народження і націо�нальність дружини (чоловіка), дівоче пріз�вище дружини. Інші близькі родичі: батько,мати, рідні сестри та брати ваші і вашоїдружини (чоловіка), діти, рік та місце їхньо�го народження, національність, місце

їхньої роботи та адреса проживання; чипритягалися ви, ваша дружина (чоловік)і родичі до кримінальної відповідаль&ності (коли, за що);

— копії документів про освіту (дипломи тадодатки до дипломів), науковий ступінь, вче�не звання (завірені встановленим порядком);

— список наукових праць, винаходів, публі�кацій;

— інші документи, які свідчать про профе�сійні якості претендента;

— довідка про проходження військовоїслужби (копія трудової книжки);

— медична книжка.Крім цього, на осіб офіцерського складу

до конкурсної комісії подаються:— службова та медична характеристики;— копія службової картки, завірена вста�

новленим порядком;— витяг з Резерву кандидатів для просуван�

ня по службі, завірений встановленим поряд�ком (якщо особа офіцерського складу береучасть у конкурсі на посаду, вищу, за ту, наякій перебуває).

Документи оформлюються та подаютьсяу вигляді конкурсної справи.

Дата проведення конкурсу: 24.06.2014року.

Термін надання документів: до 23.06.2014року

Документи надсилаються за адресою:03049, м. Київ�49, проспект Повітрофлотсь�кий, 28, Начальнику Центрального науково�дослідного інституту Збройних Сил України.

***Служба безпеки України оголошує кон�

курс на заміщення вакантної посади держав�ного службовця: провідного спеціаліста під�розділу технічного захисту інформації.

До участі в конкурсі допускаються особи, якімають вищу освіту в галузі технічного захистуінформації за освітньо�кваліфікаційним рів�нем магістра, спеціаліста або базову вищу ос�віту і пройшли перепідготовку ( підвищеннякваліфікації) в галузі інформаційної безпеки,чи мають стаж роботи відповідного професій�ного спрямування.

Стаж роботи за фахом на державній служ�бі — не менше 3 років або стаж роботи за фа�хом в інших сферах управління — не меншеяк 5 років.

Додаткова інформація щодо основних функ�ціональних обов’язків та умов оплати праці зател. 256�91�77, 256�90�33.

Документи приймаються протягом 30 ка�лендарних днів з моменту опублікування ого�лошення.

ОГОЛОШЕННЯ

Починаючи з 2 червня близько700 дітей військовослужбовців — май�бутніх льотчиків, моряків, лікарів та інже�нерів — відпочине цього року в єдиномув Міноборони Дитячому оздоровчому та�борі імені Ю. Гагаріна, що знаходитьсяв Одесі на узбережжі Чорного моря. Важ�ко навіть уявити, але з першими літнімиакордами він відкриє свої двері в 61�йраз. Цей табір — справжній «ветеран»,але ж не старіє! І в цьому переконавсянещодавно, коли вкотре завітав у диво�вижний куточок Південної Пальмірипо вулиці Дача Ковалевського, 128.

Трішки втомлена, але емоційно на�тхненна від передчуття чергового від�криття «країни дитинства» директор та�бору Лариса Сергєєва повідомила, щозаклад витримав перевірку відповідноюкомісією та, за її висновками, до сезонувідпочинку готовий.

Звідси до моря лише кілька сотеньметрів. Тут все налаштовує на позитив,на те, що проведені в таборі дні станутьдля дітей корисними, незабутнімита по�справжньому святковими.

Що очікує на них впродовж чотирьохзмін поточного літнього сезону? В одномуточно переконана Лариса Сергєєва, що

ритм чергового літнього сезону відпочин�ку не дозволить юним «гагарінцям» нудь�гувати. Крім обов’язкових атрибутів, що�дня передбачено проведення багатьохспортивних та інтелектуальних змагань,культпоходи у театри, в цирк, на море, ек�скурсії містом, конкурси на різноманітнутематику, перегляд відеофільмів та улюб�лені для дітей дискотеки. В їхньому роз�порядженні — танцювальний, баскет�больний, волейбольний, футбольниймайданчики, настільний теніс, літня ест�рада та оснащений сучасною мультиме�дійною установкою кінозал.

Цього року в таборі було здійсненокомплекс заходів, спрямованих на покра�щення побутових умов відпочинку й

оздоровлення «гагарінців». Зокрема, си�лами представників частин й установОдеського гарнізону виконано косметич�ний ремонт приміщень. Тобто, як і зазви�чай, військові внесли свій вагомий вне�сок в те, аби, знаходячись далеко від рід�ної домівки, молодь відчувала домашнійзатишок, комфорт та турботу про себе.Вони, діти, мають право на оздоровленняй відпочинок. І захищати їхні права, дба�ти про їхнє здоров’я, фізичний та інтелек�туальний розвиток маємо ми — дорослі,які теж родом з дитинства.

На знімку: щасливі миті табірногожиття юних «гагарінців».

В’ячеслав ДІОРДІЄВ,Одеса

ЗАВТРА МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

КРОКОМ РУШ ДО «КРАЇНИДИТИНСТВА»

ВСТУПНАКАМПАНІЯНАБИРАЄ ОБЕРТІВ

1 червня в Україні від&значається Міжнарод&ний день захисту дітей.Щастя дітей — в рукахдорослих. З таким твер&дженням важко не пого&дитися. Адже саме відтих, хто кілька десяти&літь тому сам попрощав&ся з безтурботноююнацькою порою, зале&жить те, яке поколінняприйде нам на зміну.

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА

Цьогорічна вступна кампанія до Київськоговійськового ліцею імені Івана Богуна дещо усклад�нилася ситуацією, що склалася в державі. АнексіяАвтономної Республіки Крим, наприклад, додалаклопоту як юним кримчанам, які хочуть стати «бо�гунівцями», так і членам приймальної комісії.

Сьогодні чимало випускників шкіл сонячногопівострова не можуть надати до цього навчально�го закладу повний перелік потрібних документівта довідок. Утім кримчанам не відмовляють і зара�ховують у групи для складання вступних іспитів,а шляхи розв’язання проблеми з документами шу�кають вже у столиці.

Варто зазначити, що цього року додаласяі категорія пільговиків на вступ до ліцею. Це дітизагиблих під час протистоянь на майдані Незалеж�ності у листопаді 2013 — лютому 2014, військово�службовців, які перевелися на материкову частиникраїни з анексованого Криму та діти військово�службовців, які загинули під час виконання служ�бових обов’язків протягом проведення антитеро�ристичної операції на сході нашої держави.

Тимчасовий виконувач обов’язків начальникаліцею полковник Олександр Бондаренко зазначив,що паралельно триває прийом документівна вступ до навчально�оздоровчого комплексув Боярці, де проводиться навчання у 8 та 9 класах.

Подати документи до ліцею можна не пізніше20 червня 2014 року.

Ігор ПАРУБСЬКИЙ,«Народна армія»


ÐÅÊËÀÌÀ 23


ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як оформити картку на своє ім’я?Щоб користуватися карткою, потрібно зареєструвати

картку в банку й активувати її. Для реєстрації Вам необ�

хідно звернутися в будь�яке відділення ПриватБанку.

Співробітник банку заповнить разом з Вами анкету

та відсканує Ваш паспорт.

2. Від чого залежить розмір допустимої суми кре�диту, який мені ухвалять?

Розмір кредиту розраховується кожному клієнту ін�

дивідуально та залежить від багатьох факторів: вік, місце

та стаж роботи, володіння майном, сімейний стан тощо.

Наявність довідки про доходи, виписки за зарплатною

карткою іншого банку за 3 місяці може підвищити розмір

доступного Вам кредиту. Якщо Ви будете активно корис�

туватися кредитом на картці та вчасно його погашати,

банк буде збільшувати суму доступного Вам кредиту.

3. Який розмір щомісячного платежу за кредитом?Обов’язковий платіж за кредитом — усього 5% від

заборгованості. Якщо Ви не вклалися в пільговий період,

то Вам потрібно щомісяця вносити на картку для пога�

шення кредиту обов’язковий платіж. Мінімальна сума

платежу становить 50 грн, що не створить значного на�

вантаження на Ваш бюджет і в той же час не дозволить

вийти на прострочення за кредитом. Ми потурбувалися,

щоб Ви не забували вчасно створювати платежі. Нагаду�

вання про суму обов’язкового платежу буде щомісяця

приходити Вам в SMS та на e�mail. Суму щомісячного

платежу Ви можете дізнатися самостійно через банко�

мат, термінал самообслуговування, за номером контакт�

ного центру 3700 або в інтернет�банку Приват24.

4. Чи можна користуватися кредитом так, щобвзагалі не платити жодних комісій?

Так, для цього Вам необхідно оплачувати покупки

карткою «Універсальна», а не знімати з неї готівку. Якщо

Ви погашаєте заборгованість за карткою протягом піль�

гового періоду, то не платите жодних комісій!

5. Чи можна розраховуватися цією карткоюв Інтернеті?

Так, для цього в інтернет�банку Приват24 відкрийте

картку для оплати в Інтернеті та встановіть інтернет�ліміт

для витратних операцій за Вашою карткою (меню «Мої

рахунки»/«Керування карткою/рахунком»).

6. Як почати користуватися Інтернет�банком?Безкоштовно зареєструйтесь у Приват24!

Крок 1. Натисніть кнопку «Реєстрація» на сайті

www.privat24.ua (або на стартовій сторінці сайта

www.pb.ua).

Крок 2. Зазначте Ваші дані: номер мобільного теле�

фону та бажаний пароль для входу.

Крок 3. Підтвердить реєстрацію за допомогою одно�

разового пароля, що прийшов на Ваш телефон.

Вітаємо, Ви користувач Приват24!

7. Як почати користуватися мобільними додатками?Якщо у Вас є смартфон на платформі Android або

iOS, просто зараз безкоштовно завантажте мобільний

додаток від ПриватБанку з нашого сайта

www.pb.ua/apps/ або сайтів Google Play та App Store!

ПриватБанк є лідером банківського ринку країни. Одне з наших відділеньзнаходиться поряд із Вами.

Я хочу розповісти про 10 переваг, завдяки яким уже понад 12 млн клієнтівкористуються карткою «Універсальна», і чому вона буде вигідна Вам.

Вигода 1 Із цією карткою Ви зможете взяти гроші в кредит у будь�який мо�

мент! На картці можна встановити кредитний ліміт до 25 000 грн. ЯкщоВи погашаєте кредит протягом пільгового періоду — до 55 днів, Вине платите жодних процентів за його використання!

Наприклад, 2 березня Ви взяли в кредит 500 грн, а 28 березня —ще 500 грн. Якщо до 25 квітня Ви повернете на картку 1 000 грн, Вине заплатите жодної комісії за використання кредитних коштів!

Вигода 2 Дуже низькі тарифи, а оформлення — безкоштовноМи вивчили тарифи інших банків і вирішили зробити не тільки най�

зручнішу, але й найвигіднішу картку в Україні! Часто наші клієнти диву�ються, що ми пропонуємо оформити цю картку безкоштовно. Або, на�приклад, що за зняття готівки в банкоматах чужих банків не потрібноплатити додаткових комісій!

Вигода 3 Картка ідеальна, якщо у Вас є смартфонПриватБанк вважається одним із найбільш інноваційних банків

у світі! Ми створили багато зручних додатків для Android та iPhone, якіроблять життя наших клієнтів легшим і веселішим! Ось лише декількадодатків.

Вигода 8 Заробляйте бонуси до 20%Оплачуючи покупки карткою в магазинах —

партнерах програми лояльності «Бонус Плюс»,Ви отримуєте до 20% бонусів. Накопичені бону�си можна витратити в будь�якому з магазинів —партнерів програми. Список учасників програмидивіться на сайті www.bonus.pb.ua або в мобіль�ному додатку «Бонус Плюс».

Вигода 9 Покупки в розстрочку без переплатЗавдяки сервісу «Оплата частинами» Ви

зможете робити покупки, оплачуючи карткоюне всю вартість, а тільки частину! Решту сумищомісяця вносьте на картку рівними платежами(до 25 платежів). При цьому Ви не платите жод�них процентів і комісій у разі списання платежув рахунок власних коштів на картці!

Вигода 10Виграйте 1 млн гривень і тисячі грошових

призів!«Щасливий код» від ПриватБанку може при�

нести Вам тисячі грошових призів і головнийприз — 1 000 000 гривень! Для участі в програмізареєструйтесь на сайті www.check.pb.ua. Опла�тіть карткою ПриватБанку покупку в магазинібудь�якої країни світу. Звірте цифри в коді авто�ризації на чеку з цифрами номера картки, почи�наючи з останніх.

Р

Приват24Наш головний додаток, в якому Ви зможете подивити�

ся баланс і виписки, створити платежі та перекази, попов�нити мобільний, оформити депозит, купити квитки та ба�гато іншого.

ФотоКасаОплачуйте комунальні та будь�які інші квитанції легко

та весело! Просто сфотографуйте квитанцію, й операторПриватБанку оплатить рахунок із Вашої картки і, якщопотрібно, надішле копію оплаченої квитанції на Ваш e�mail!

SendMoneyНадсилайте гроші на будь�яку картку світу, знаючи

тільки 16�значний номер картки! Керуйте додатком задопомогою голосу. Просто скажіть: «Надіслати 500гривень мамі», — і додаток виконає Вашу команду!

SMS(банкінгНадсилайте SMS�команди, щоб поповнити телефон,

дізнатися про баланс або здійснити переказ. Ідеально,якщо у Вас немає Інтернету!

Кількість цифр, що збіглися Сума виграшу

2 10 грн

3 100 грн

4 1 000 грн 5 10 000 грн

6

50 000 грн (якщо сума купівлі менша 2 000 грн)

6 1 000 000 грн

(якщо сума купівлі 2 000 грн і більше)

У програмі беруть участь купівлі на суму від 100 гривень/ 20 до�

ларів США/20 євро.

Сума виграшу залежить від кількості цифр, що збіглися

Оформіть картку в будь�якому відділенні ПриватБанку та оцініть її переваги!

Я і наш колектив зробимо все, щоб Ви були задо�волені цією карткою та якістю Вашого обслуговування.

Будь ласка, подивіться поширені запитання пронашу картку. Якщо у Вас залишаться запитання, теле�фонуйте нам або приходьте в будь�яке відділення.

З повагою,Олександр ДУБІЛЕТ,

Голова Правління ПриватБанку

Оформлення Безкоштовно

Обслуговування Безкоштовно

Кредитний ліміт До 25 000 грн

Обов’язковий щомісячний платіж 7% від заборгованості (не менше 50 грн)

Базова процентна ставка на залишок заборгованості

(після закінчення пільгового періоду), на місяць 2,5%

Базова процентна ставка на залишок особистих коштів

(від 100 грн), на рік

10% (за умови активації депозитної функції в системі

Приват24 (www.privat24.ua) у розділі «Мої рахунки» або через банкомат ПриватБанку)

Комісія за зняття особистих коштів:

в банкоматах і пунктах видачі готівки ПриватБанку,

у банкоматах інших банків України 1%

у банкоматах і пунктах видачі готівки зарубіжних банків 2%

Комісія за зняття кредитних коштів у банкоматах і пунктах

видачі готівки ПриватБанку, а також інших українських

і зарубіжних банків:

1–100 грн 5 грн

100,01–200 грн 10 грн

200,01–300 грн 15 грн

300,01–400 грн 20 грн

400,01–500 грн 25 грн

понад 500 грн 4% від суми зняття

Будь ласка, оцініть основні тарифи картки самі

Ці тарифи дійсні на 01.03.2014 р. Повна версія Умов і Правил надання банківських

послуг — на www.pb.ua

Вигода 4 Безкоштовний SMS�банкінгБезкоштовно користуйтесь SMS�банкін�

гом — дізнавайтеся про баланс за карткою,здійснюйте перекази або змінюйте лімітиза карткою за допомогою SMS�команд.

Вигода 5 Знімайте гроші в банкоматі, навіть якщо

у Вас немає із собою картки!Якщо Ви забули картку вдома, а гроші

терміново потрібні, зателефонуйте в наш кон�тактний центр, і ми Вам надішлемо код, якийВи введете в банкомат для отримання грошей!

Вигода 6 Послуга «Регулярні платежі» — економте

час та гроші!Доручіть банку здійснювати за Вас плате�

жі, які Ви робите регулярно. Наприклад, кому�нальний платіж або грошовий переказ родичу.Банк буде за Вас здійснювати платежі з Вашоїкартки, а Ви будете отримувати про це SMS�повідомлення.

Вигода 7 Отримуйте 10% на власні гроші на картціЗберігайте на картці свої гроші та отри�

муйте 10% річних на залишок понад 100 грн!Для цього активуйте депозитну функцію карт�ки в банкоматі ПриватБанку або Приват24(меню «Мої рахунки»).

ЗАСНОВНИК –

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ

УКРАЇНИ

Рeєстраційне свідоцтво

КВ № 2026 від 25.06.1996 р.

Передплатний індекс –

68618

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, МСП, 04655

e�mail: [email protected] http://www.narodka.com.ua

� Реклама редакції (подається безкоштовно)

� Реклама платна

Головний редактор Роман ДРАПАК

Відділ передплати: тел.: 0(44) 489 50 12Чергові по номеру — Костянтин МАШОВЕЦЬ,

Сергій ВОРОНКОВ,Вадим КОВАЛЬОВ

Провідні літературні співробітники — Наталія ШАРОЙКО,Оксана МАРЧУК

Рр

Листування з читачами тільки на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Редакція може не поділяти погляди автора.

При передруку матеріалів посилання на «Народну армію» обов’язкове.Р

Газета надрукована у друкарні

ТОВ «Мега–Поліграф»(м. Київ, вул. Марка Вовчка,

12/14).Наклад 38782

Ціна вроздріб – договірна

Зам. №35292

ÇÀËÈØÀÉÒÅÑß Ç ÍÀÌÈ2426–31 травня 2014 року

По Україні на 1 червня:мінлива хмарність.

Місцями коротко�

часні дощі, грози,

місцями сильні

зливи, в окремих

районах град. Вітер

переважно північної чверті,

5�10 м/с, при грозах пориви

15�20 м/с. Температура повітря у

західних областях вночі +9...+14°С,

вдень +13...+18°С; на решті

території вночі +12...+17°С, вдень

+20...+25°С, у східній частині

+24...+29°С.

По Києву та області на 1 червня: мінлива хмарність.

Місцями грозові дощі, в окремих

районах град. Вітер північної чверті,

5�10 м/с, при грозі пориви 15�20 м/с.

Температура повітря у Києві вночі

+14...+16°С, вдень +21...+23°С; по

області вночі +12...+17°С, вдень

+20...+25°С.

Прогноз погоди по Україні натиждень: серпанок, місцями

короткочасні дощі, грози, в окремих

районах град. Температура повітря

1�2 червня вночі +10...+15°С, на сході

та півдні до +18°С; вдень +17...+22°С,

на сході та півдні до +26°С, на заході

+13...+18°С. 3�6 червня вночі

+12...+17°С; вдень +25...+30°С, на

заході +22...+27°С.

На французькому Лазурному березізавершився один із найпрестижніших кіно�фестивалів у світі, що відноситься до кате�горії А. Його бюджет складає близько20 млн євро.

Свою офіційну назву він отримаву 2002 році, хоча дебют планувався щена осінь 1939 року. За ідеєю організаторів,Каннський фестиваль мав стати альтерна�тивою Венеціанському. Програма була го�това, почесним головою журі навіть встиг�ли призначити самого винахідника кінема�тографа Луї Люм’єра. Відкриття мало від�бутися 1 вересня, проте саме в цей деньпочалася Друга світова війна.

Головна нагорода фестивалю — «Золо�та пальмова гілка» вручається з 1955 року.З 1997�го «гілка» поміщається у футляріз синього сап’яну разом з цілим шматкомогранованого кристала. Сама нагорода ви�конана з 24�каратного золота і присуджуєть�ся за найкращий повнометражний і найкра�щий короткометражний фільми.

За всю історію фестивалю жодному кі�

норежисерові не вда�лося завоювати го�ловний трофей тричі.

Журі кінофести�валю особливо ре�тельно оберігають від всіх, хто може хочякось на нього впливати. На фінальну зу�стріч його членів вивозять у відокремленесекретне місце, іноді на острів. Останнімчасом у них навіть відбирають мобільні те�лефони...

Кожен із членів журі дає підписку про не�розголошення внутрішніх таємниць голосу�вання. Цього року його головою став СтівенСпілберг. Разом із ним конкурсантів судилиНіколь Кідман, Крістоф Вальц, Даніель Отойта інші зірки світового кінематографа. А «гіл�ку» вони віддали турецькій стрічці «Зимовасплячка» режисера Нурі Більге Джейлану.

Гран�прі отримала драма Аліче Рорвахе�ра «Чудеса» з Монікою Белуччі в головнійролі. Приз за кращий сценарій отримав росі�янин Андрій Звягінцев у співавторстві з Оле�гом Негіною за фільм «Левіафан». Найкра�щу жіночу роль, на думку телекритиків, зігра�ла Джулліана Мур у фільмі «Зоряна карта»,

а чоловічу — Тімоті Сполл у картині «УільямТернер». Кращим режисером визнано Бен�нета Міллера («Мисливець на лисиць»).

Цьогорічній Каннський фестиваль у чер�говий раз не залишився й без українськогокіно. Мирослав Слабошпицький зі своїмфільмом «Плем’я» переміг у межах конкурс�ної програми «Тиждень критики». Подіїстрічки відбуваються у школі київського ін�тернату для глухих, а герої картини спілку�ються мовою жестів. «Плем’я» — певнийексперимент у галузі кіно: фільм повністюзнято мовою жестів, у ньому немає ані суб�титрів, ані закадрового голосу.

За словами Ремі Бонома, програмногокоординатора «Тижня критики», «Плем’я»був найбільш очікуваним фільмом програми.На перший офіційний показ картини зібрала�ся величезна черга, багато людей такі не змогли потрапити до зали. На показі бу�ли присутні представники співтоваристваглухих Франції. Спеціально для них фільмпрезентували українською, французькоюта англійською мовами жестів. Картину вжепридбано дистриб’юторами для широкогопрокату в Франції, Данії, Японії та Нідерлан�дах. В український прокат «Плем’я» вихо�дить у вересні цього року.

Підготував Костянтин НІКОЛАЄВ,«Народна армія»

І воно іноді трапляється.Головне — в це віритиі впевнено рухатисядо своєї мети. А прогулюю�чись Києвом, не пройтиповз місця, які, кажуть,сприяють реалізації найза�повітніших мрій або прино�сять удачу.

Кіт, виконує бажання

Бронзова скульптура КотаПантелеймона допомагаєу виконанні бажань. Пам’ят�ник знаходиться біля Золо�тих Воріт. Сам Пантелей�мон жив у ресторані. Йогоповажали як працівники за�кладу, так і його гості — кітніколи не дозволяв собі йтивідпочивати, поки особистоне переконувався, що всімгостям зручно. Й вашу мріюПантелеймон здійснить, дляцього потрібно потриматикота одночасно за вухаі за хвіст.

На удачу і багатство

У Маріїнському парку вста�новлений ще один «чарів�ний» пам’ятник — бронзо�

вій жабі. Придивившисьуважно, можна побачити,що у величезній пащі жабиє спеціальний отвір — тудикидають монетки, які по�трапляють у ківш. Колив утробі земноводногокількість монет досягнеграничної маси, ківш пере�кинеться і тому, хто будев цей момент порядз пам’ятником, дістанетьсявесь його вміст — 8,5 міль�йонів гривень!

Пам’ятник сімейного

благополуччяОдним з улюблених місцькиян є пам’ятник Проні Про�копівні та Голохвастову —героям кінокомедії «За дво�ма зайцями». Він встанов�лений неподалік Андріївсь�кої церкви. Є прикмета, щоколи жінка хоче знайти щас�тя в особистому житті, їй по�трібно потриматися за каб�лучку на правій руці ПроніПрокопівни, а чоловіковіслід потерти на спині Голо�хвастова жука�скарабея.Позаяк людей, які прагнутьотримати бажане, дуже ба�гато, «чарівні» місця пам’ят�ника натерті до блиску.

Успіх у фінансових

справах

Ще один символ багатствав Києві — бронзовийпам’ятник Паніковськомуз роману «Золоте теля» Іль�фа і Петрова. Знайти цейпам’ятник можна на розіПрорізної і Хрещатика. Ба�жаючим збагатитися, слідшепнути на вушко сліпомунеобхідну для щастя сумугрошей та потерти носокйого черевика. А щоб ба�жання точно реалізувалося,зазирніть під ліву туфлю Па�ніковського...

Для здійсненнятворчих планів

У Пасажі є цікавий пам’ят�ник відомому київському ар�хітектору Владиславу Горо�децькому. Він сидить за сто�ликом кафе з філіжанкоюкави в руці. А щоб архітек�тор не нудьгував, біля ньогоє вільний стілець. Сидячина стільці поряд з Городець�ким, сміливо будуйте най�неймовірніші творчі плани.

Наталія ТКАЧУК,«Народна армія»

ДЕ В КИЄВІВИПОВНЮЮТЬСЯБАЖАННЯ?Навіть найзатятіші скептики загадують бажання, задуваючисвічки на тортові й непомітно кидаючи монетку в фонтан, абизнову повернутися в ці краї. Скажете, що це просто марKновір’я? Однак у глибині душі ми всі сподіваємось на диво.

«ПЛЕМ’Я», «ЗИМОВА СПЛЯЧКА» ТА ІНШІ «ЧУДЕСА» КАНН

ДЕНЬ СТОЛИЦІ

КІНОСФЕРА ПРОГНОЗ ПОГОДИ ВІД ВІЙСЬКОВИХМЕТЕОРОЛОГІВ

Бронзова скульптура Кота Пантелеймона

Бронзова жаба

Пам’ятник відомомукиївському архітекторуВладиславу ГородецькомуБронзовий пам’ятник

Паніковському з роману

«Золоте теля» Ільфа і Петрова

Пам’ятник Проні Прокопівні таГолохвастову — героям кінокомедії «За двома зайцями»

26–31 ТРАВНЯ 2014 РОКУ №20 (5253)na.mil.gov.ua/files/pdf/5253-(31-05-2014).pdf ·...

Documents

Transcript of 26–31 ТРАВНЯ 2014 РОКУ №20 (5253)na.mil.gov.ua/files/pdf/5253-(31-05-2014).pdf ·...