Сучасні методи та засоби передачі даних › images › OFF ›...

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Факультет обліково-фінансовий

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних систем

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

______________ В. Т. Сусіденко

Сучасні методи та засоби передачі

даних

ПРОГРАМА та РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”

галузь знань 0305 “Економіка та підприємництво” (шифр, назва)

напрям підготовки 6.030502 “Економічна кібернетика” (шифр, назва)

Вінниця 2010

1

Укладачі: Сусіденко В.Т. – д.е.н., професор,

Смілянець О.Г. – к.п.н., доцент,

Суприган В.А. – к.т.н., доцент,

Половенко Л.П. – асистент

Обговорено і схвалено на засіданні кафедри економічної кібернетики та

інформаційних систем “30” серпня, 2010р., протокол №7, на засіданні

методичної комісії факультету обліково-фінансового “31” жовтня, 2010р.,

протокол №2.

Розглянуто і затверджено Методичною радою Вінницького торговельно-

економічного інституту КНТЕУ “04” листопада 2010 р, протокол №1.

Рецензент: Бурдейна Л.І. – канд.пед.наук., доцент кафедри економічної

кібернетики та інформаційних систем, Вінницького торговельно-економічного

інституту КНТЕУ.

Навчальна програма

ПРОГРАМА та РОБОЧА ПРОГРАМА

курсу “Сучасні методи та засоби передачі даних”

для студентів спеціальності 6.030502, економічна кібернетика, усіх форм

навчання

2

Вступ

Робоча програма є обов’язковою складовою навчально-методичного

комплексу дисципліни. Навчальна дисципліна “Сучасні методи та засоби

передачі даних” належить циклу дисциплін професійної підготовки фахівців

напряму “Економіка і підприємництво” професійного спрямування

“Економічна кібернетика”. Для вивчення дисципліни “Сучасні методи та

засоби передачі даних” за програмою, чинною в Вінницькому торговельно-

економічному інституті (ВТЕІ) Київського національного торговельно-

економічного університету (КНТЕУ), удосталь знань математики в обсязі, який

передбачений у програмі її вивчення у середній школі. Для опанування

дисципліною “Сучасні методи та засоби передачі даних” у навчальному плані

ВТЕІ КНТЕУ передбачені 108 акад. год. (34 год. лекційних занять, 32 год.

лабораторних, 42 год. самостійна робота студентів, 4 год. модульний контроль).

Вивчення дисципліни “Сучасні методи та засоби передачі даних” має

передувати наступним дисциплінам циклу професійної підготовки фахівців з

економічної кібернетики: “Економіко-математичне моделювання”, “Веб-

програмування”, “Теорія ймовірностей і математична статистика”,

“Дослідження операцій”, “Алгоритмізація та програмування”.

Мета курсу “Сучасні методи та засоби передачі даних” полягає у надані

базових знань з дискретної математики як інструментарію дослідження

економічних систем і процесів, вивчення якої не передбачене в програмах

вивчення інших дисциплін підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів

напряму 0502 – “Економіка і підприємництво”.

Завдання курсу “Сучасні методи та засоби передачі даних” полягає у

вивченні студентами основного інструментарію дискретної математики та

набуття ними вміння та навичок застосування цього інструментарію для

розв'язання деяких типових задач помірної складності. Зокрема, студенти

мають опанувати базовий понятійних апарат: “Теорії нечітких множин”,

“Теорії відображень”, “Універсальної алгебри”, “Теорії автоматів” та

“Формальної граматики”.

3

Розділ 1 – Мета, завдання та результати вивчення дисципліни

(компетенції), її місце у навчальному процесі

Тема 1. Сучасні методи та засоби передачі даних у процесах дослідження

економічних систем

Фундаментальна роль дискретного аналізу при комплексному дослідженні

та моделюванні соціально-економічних та інформаційних систем.

Предмет та зміст дискретної математики, її місце в системі математичних

наук та роль у дослідженні економічних явищ. Основні розділи та завдання

курсу.

Приклади застосування дискретного аналізу в економіці, техніці та

соціальній сфері.

Тема 2. Теорія множин

Основні поняття теорії множин. Скінчені та нескінчені множини; основні

означення, поняття підмножини, верхня та нижня межі множин.

Операції над множинами. Об’єднання множин, перетин та різниця

множин. Універсальна множина. Діаграми Ейлера-Вена. Доповнення множини.

Розбиття множини. Тотожності алгебри множин. Принцип двоїстості в теорії

множин.

Аксіоматика теорії множин. Незліченність множини дійсних чисел.

Поняття потужності множини. Теорема Кантора-Бернштейна.

Впорядкування елементів та прямий добуток множин. Впорядкування

множин. Прямий добуток множин. Проекція множини.

Відповідності. Означення відповідності. Зворотна відповідність.

Композиція відповідностей.

Відображення та функції. Відображення та їх властивості. Відображення

задані на одній множині. Функція, функціональний оператор.

Відношення. Властивості відношень. Відношення еквівалентності.

Відношення порядку. Відношення домінування.

Екстремальні елементи множин. Мажоранта, міноранта, максимум,

мінімум.

4

Групи, кільця, поля. Ізоморфізм. Гомоморфізм. Моделювання.

Тема 3. Відношення, відображення, операції

Декартовий добуток множин.

Відношення. Арність відношення. Обернене відношення. Операції з

відношеннями.

Добуток (суперпозиція) відношень. Відношення тотожності.

Основні типи відношень: рефлексивні, іррефлексивні, симетричні,

антисиметричні, транзитивні. Замикання відношення. Відношення

еквівалентності.

Відношення часткового порядку. Відношення строкового порядку і

відношення квазіпорядку.

Відображення. Арність відображення. Взаємно однозначне відображення.

Добуток (суперпозиція) відображень. Предикати.

Операція. Арність операції.

Тема 4. Універсальні алгебри

Універсальна алгебра. Підалгебра. Носії та сигнатура універсальної

алгебри.

Тема 5. Комбінаторний аналіз

Основні означення та загальні поняття комбінаторного аналізу. Основні

правила комбінаторики. Правило суми. Правило добутку. Правило включення

та виключення.

Розміщення. Розміщення з повторенням. Сполучення. Число підмножин

даної множини.

Перестановки і розміщення впорядкованих множин. Перестановки з

повторенням. Розміщення елементів множини. Комбінації елементів з

повторенням. Властивості комбінацій.

Біном Ньютона. Поліноміальна теорема. Властивості біномінальних

коефіцієнтів. Метод рекурентних співвідношень. Метод включень та

виключень.

5

Твірні функції. Використання твірних функцій у комбінаторному аналізі.

Z-перетворення та його властивості. Експоненційне та від’ємне Z-

перетворення.

Тема 6. Математична логіка

Алгебра висловлювань. Загальне означення алгебраїчної системи. Поняття

висловлювання. Прості та складені висловлювання. Істинні та хибні

висловлювання. Таблиці істинності для складних висловлювань.

Рівносильність формул. Закон двоїстості. Теорема Поста про функціональну

повноту. Представлення довільної двозначної функції.

Поняття про бульову алгебру. Основні закони бульової алгебри

(комутативність, асоціативність, дистрибутивність, закон двоїстого

заперечення).

Множини істинності. Зв’язок між системою висловлювань та системою

підмножин. Графічна інтерпретація логічних операцій за допомогою діаграми

Вена. Аналіз змісту відношень між простими висловлюваннями. Дослідження

та застосування імплікації. Використання апарату алгебри висловлювань для

перевірки правильності міркувань. Логічні функції та формули алгебри

висловлювань. Релейно-контактні схеми.

Нормальні диз’юнктивні та нормальні кон'юнктивні форми. Проблеми

існування розв’язку. Досконалі нормальні форми. Поняття про формальні

логічні схеми.

Числення висловлювань. Поняття числення, формули. Аксіоматичний

метод. Алфавіт числення формули, аксіоми. Правило підстановки і правило

виводу. Формальний вивід формули. Теорема дедукції. Несуперечливість,

незалежність аксіом, повнота в численні висловлювань.

Логіка предикатів. Поняття предикату. Формули та логіка предикатів.

Предикати властивості та предикати відношення. Предикати та квантори.

Теоретико-множинний зміст формули в логіці предикатів. Аксіоми, їх

інтерпретація в логіці предикатів. Взаємно однозначна відповідність.

Ізоморфізм полів та повнота систем аксіом. Нормальні формули. Проблема

розв’язності в логіці предикатів. Логіка предикатів з однією змінною. Теорема

6

Ловенгейма.

Числення предикатів. Поняття формули. Істинні формули в численні

предикатів. Правила перетворень істинних формул. Несуперечливість,

незалежність та повнота системи аксіом у численні предикатів. Теорема

дедукції. Теорема Мальцева. Теорема Геделя.

Елементи теорії доведень. Постановка задачі про несуперечливість та

незалежність аксіом. Прості множники та прості доданки. Примітивні істинні

формули. Регулярні формули.

Відношення подібності. Підвідношення подібності в нечіткому

підпорядку. Асиметрія. Нечіткі відношення порядку. Асиметричні відношення

без контурів, порядкові відношення, порядкові функції нечіткого відношення

порядку.

Відношення відмінності. Відношення подібності. Деякі властивості

відношень подібності та відмінності. Деякі властивості нечітких множин

досконалого порядку.

Застосування математичної логіки до впорядкування та кількісного

обґрунтування формалізованих економічних міркувань.

Тема 7. Теорія графів

Основні означення та загальні поняття. Неорієнтовані та орієнтовані

графи. Чисті графи. Підграфи. Часткові підграфи. Зв’язність в графах.

Ізоморфізм. Пласкі графи.

Відношення на множинах та графи. Властивості відношень та графи.

Консервативне відображення. Операції над графами. Сума, перетин,

композиція графів. Транзитивне замикання графів, декартові добутки та сума

графів.

Числа графів. Циклохроматичне число. Хроматичне число, функція

Гранді. Властивості хроматичного числа. Характеристики внутрішньої та

зовнішньої стійкості графів. Число внутрішньої стійкості графів. Число

зовнішньої стійкості графів. Ядро графа.

Матриці графів. Матриці суміжності та інцидекції графа. Цикломатична

матриця.

7

Відстані та шляхи в графах. Характеристики відстаней у графах. Центр та

периферійні вершини графа. Радіус та діаметр графа. Визначення шляхів та

найкоротших відстаней у графах.

Деякі типи графів. Ейлерові ланцюги, цикли, контури. Гамільтонові

шляхи, ланцюги, цикли, контури.

Дерева та продерева. Властивості дерев. Підрахунок кількості дерев у

графі.

Поняття мережі. Мережеві графіки, події, робота. Впорядкування

мережевого графіку. Процедура викреслювання.

Перетворення орієнтованих функціональних графів. Транспортні мережі.

Задачі в найбільшому потоці. Теорема Форда-Фалкерсона.

Застосування теорії графі до аналізу ієрархії, структури та

функціональних зв’язків в основних класах економічних задач. Представлення

організаційних структур за допомогою графів. Представлення мережевих

моделей в оперативному управлінні виробництвом.

Тема 8. Теорія автоматів

Абстрактна теорія автоматів. Означення автомата та його різновиди.

Автомат Мілі. Таблиці переходів та виходів. Графи переходів. Підавтомати.

Гомоморфізм автоматів. Теорема про приведений автомат.

Релейно-контактні схеми.

Представлення подій в автоматах. Автоматні відображення. Автоматні

системи подій. Автомати Мура. Приведений автомат Мура. Недетерміновані

автомати.

Поняття про скінченні автомати. Регулярні події. Комбінаційна схема про

скінчений автомат без пам’яті. Скінчення автомати загального вигляду.

Основна теорема теорії скінчених автоматів. Теорема синтезу скінчених

автоматів.

Практичні методи аналізу та синтезу скінчених автоматів. Рівняння в

алгебрі подій. Застосування рівнянь в алгебрі подій до задач аналізу та синтезу

скінчених автоматів. Основний алгоритм синтезу скінчених автоматів.

Мінімізація скінчених автоматів без виходів. Загальний алгоритм

8

мінімізації. Алгоритм мінімізації ациклічних автоматів.

Алгоритми побудови конгруентних замикань для скінчених автоматів.

Означення відношення конгруентного замикання. Загальний алгоритм

обчислення конгруентного і симетричного замикань. Алгоритм обчислення

конгруентних замикань для ациклічних автоматів.

Скінчені автомати з однією стрічкою. Проблема пустоти та

нескінченності.

Магазинні автомати. Представлення мов в магазинних автоматах. Аналіз

та синтез магазинних автоматів.

Застосування скінчених автоматів для представлення найбільш складних

економічних процесів.

Тема 9. Теорія алгоритмів

Поняття алгоритму та алгоритмічної системи. Інтуїтивне поняття

алгоритму.

Основні етапи побудови алгоритмів. Структурне програмування зверху

донизу. Деякі структури даних. Методи розробки алгоритмів.

Обчислювальні та частково рекурсивні функції. Поняття про найпростіші

функції. Операція суперпозиції. Примітивно та просто примітивно рекурсивні

функції. Властивості примітивно рекурсивних функцій. Теза Черча. Теза

Т'юрінга.

Алгоритмічні проблеми. Поняття про розв'язувані та нерозв'язувані

проблеми. Проблема тотожності в елементарній алгебрі. Проблема тотожності

для напівгруп. Проблема тотожності слів для напівгруп.

Машини Поста. Програма роботи машини Поста. Алгоритм Поста.

Машини Т'юрінга. Означення та принципи функціонування. Словесне

представлення машини Т'юрінга.

Алгоритмічна система Маркова. Поняття про формули підстановки.

Поняття про нормальний алгоритм Маркова в певному алфавіті.

Еквівалентність алгоритмів. Обчислювальні та частково обчислювальні

функції за Марковим. Композиція алгоритмів. Операція рекурсії. Операція

мінімізації. Операція суперпозиції.

9

Сортування. Пошук. Арифметичні та логічні вирази. Сторінкова

організація пам’яті. Паралелізм. Перевірка алгоритмів та програм.

Документація та обслуговування.

Тема 10. Формальні граматики і формальні мови

Загальні поняття про формальні системи та методи формалізації. Поняття

виведення у формальній системі. Логічне числення та аксіоматичні системи.

Несуперечливість, повнота та розв’язність логічних числень.

Формальні мови та граматики. Подання мов за допомогою граматик.

Система складових бс-Граматики. Контекстно-незалежні мови. Лінійні та

автоматичні граматии. Алгебри контекстно-незалежних мов.

Формалізація синтаксису та семантики мов програмування. Мови та

системи програмування. Параметричні граматики. Паралельні матричні

граматики. Багатоосновні алгебри та мови програмування.

10

Розділ 2 – Структура дисципліни та розподіл годин за темами

(тематичний план)

2.1. Опис дисципліни “Сучасні методи та засоби передачі даних”

Дисципліна “Сучасні методи та засоби передачі даних”

Галузь знань, напрям підготовки*, освітньо

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів2

Галузь знань “Економіка та підприємництво”

Професійно-орієнтована дисципліна

Кількість залікових модулів

2

Напрям підготовки “Економічна кібернетика”

Рік підготовки4

Триместр7

Модульний контроль (год.)

4

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Бакалавр

Лекції34 годин

Лабораторні роботи32 годин

Загальна кількість годин108

З них аудиторних66

Вид підсумкового контролюІспит

Самостійна робота42 годин

* відповідно до навчального плану 6.030502-Д-08 напрям підготовки 0502

“Економіка та підприємництво” за професійним спрямуванням “Економічна

кібернетика”.

Форма навчан

няКурс Тримес

тр Лекцій Лабораторні МК СРС Разом Контро

ль

Денна 4 7 34 32 4 42 108 Іспит

11

2.2. Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний

план) Денна форма навчання

Назва теми

Кількість годин

Всь

ого

годи

н/кр

едит

ів

з них

лекц

ії

семі

нарс

ькі

заня

ття

прак

тичн

і

заня

ття

лабо

рато

рні

заня

ття

С.Р

.С.

Форми контролю

Для ауд. роботи

CРC

Модуль 1

Тема 1. Сучасні методи та засоби передачі даних у процесах дослідження економічних систем

4 4 ІЗ,КТ

ЕЗ

Тема 2. Теорія множин 5 2 2 1 ІЗ,КТ

ЕЗ

Тема 3. Відношення, відображен-ня, операції

5 2 2 1 ІЗ,КТ

ЕЗ

Тема 4. Універсальні алгебри 16 16 ІЗ,КТ

ЕЗ

Тема 5. Комбінаторний аналіз 5 2 2 1 ІЗ,КТ

ЕЗ

Модульний контроль 1 2 ПО,КТ

ЕЗ

Модуль 2

Тема 6. Математична логіка 5 2 2 1 ІЗ ЕЗТема 7. Теорія графів 5 2 2 1 ІЗ ЕЗТема 8. Теорія автоматів 7 2 4 1 ІЗ, ЕЗТема 9. Теорія алгоритмів 17 17 ІЗ ЕЗТема 10. Формальні граматики і

формальні мови8 2 2 4 ІЗ,

КТЕЗ

Модульний контроль 2 2 ПО,КТ

ЕЗ

Разом 81/2 14 16 47 0Підсумковий (модульний) контроль – залік

Умовні позначення: ПО – письмове опитування, ІЗ – перевірка

індивідуальних завдань, КТ – комп’ютерне тестування, ЕЗ – вирішення

практичної задачі в електронному вигляді.

12

Розділ 3 – Тематика та зміст лекційних, семінарських, практичних,

лабораторних занять, самостійної роботи студентів

Результати навчання Навчальна діяльність

Робо-чий час студен-та, год

Оцінювання

у балах

1 2 3 4

Вивчення понять, пов'язаних із теорією множин. Проведення операцій над множинами. Ознайомлення із предметом, завданням дисципліни “Сучасні методи та засоби передачі даних”

Лекція 1. Елементи теорії множинТема 1. Сучасні методи та засоби передачі даних як інструментарій дослідження економічних систем

1. Предмет, завдання і структура курсу “Сучасні методи та засоби передачі даних”

2. Дискретність як спосіб абстрактного подання об'єктів і процесів.Тема 2. Елементи теорії множин

3. Інтуїтивне поняття множини.4. Способи задання множин.5. Операції над множинами.6. Нечіткі множини.

ДжерелаОсновні:1,2,3,4,5.Додаткові:12,23.

2

Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції, підготовка до лабораторного заняття

5

Лабораторне заняття “Використання теорії множин”Завдання до лабораторної роботи:

1. Ознайомитися із поняттям “множина”.2. Ознайомитися із поняттям доповнення множини.3. Ознайомитися із поняттям операції об'єднання та

перетину множин.4. Властивості операцій об'єднання та перетину

множин.5. Означення нечіткої множини.

2

14

Вивчення матеріалу, пов'язаного із відношеннями. відображеннями та елементів універсальної алгебри.

Лекція 2. Відношення, відображення, операціїТема 3. Відношення, відображення, операції

1. Декартовий добуток множин.2. Відношення. Арність відношення. Обернене

відношення. Операції з відношеннями.3. Добуток (суперпозиція) відношень. Відношення

тотожності.4. Основні типи відношень: рефлексивні, іррефлексивні,

симетричні, антисиметричні, транзитивні. Замикання відношення. Відношення еквівалентності.

5. Відношення часткового порядку. Відношення строкового порядку і відношення квазіпорядку.

6. Відображення. Арність відображення. Взаємно однозначне відображення. Добуток (суперпозиція) відображень. Предикати.

7. Операція. Арність операції.Тема 4. Загальні відомості про універсальні алгебри

8. Універсальна алгебра. Підалгебра.

2 14

13

ДжерелаОсновні:1,2,3.


17

Лабораторне заняття “Знайомство та використання відношеннь, відображеннь та операцій”Завдання до лабораторної роботи:

1. Ознайомитися із поняттям відношення.2. Ознайомитися із поняттям арність відношення.3. Повні бінарні відношення та транзитивні.4. Рефлексивні та симетричні відношення.5. Обернені відношення.6. Добуток відношень.7. Замикання відношеннь.8. Означення відображення. Відміна відображення від

відношення.9. Взаємно однозначны відношення.10. Означення предикату.11. Означення операції.12. Означення універсальної алгебри.13. Носіъ (основна множина) та сигнатура універсальної

алгебри.14. Означення підалгебри даної універсальної алгебри.15. Множина системи твірних (елементів) універсальної

алгебри A , .

2

Отримання навичок вирішення задач, пов'язаних із елементами комбінаторики.

Лекція 3. Елементи комбінаторного аналізуТема 5. Елементи комбінаторного аналізу

1. Основне правило комбінаторики.2. Формула включень і виключень.3. Розміщення з повтореннями.4. Розміщення без повторень.5. Перестановки.6. Перестановки з повтореннями.7. Сполучення.8. Сполучення з повтореннями.9. Властивості сполучень.10. Біном Ньютона.

ДжерелаОсновні:1,3.Додаткові:10.

2


1

Лабораторне заняття “Використання комбінаторного аналізу”Завдання до лабораторної роботи:

1. Формулювання основного правила комбінаторики.2. Ознайомитися із поняттям сполучення.3. Розміщення без повторень (з повтореннями).4. Перестановки.5. Перестановки з повтореннями.

2

14

Вивчення теоретичного

Лекція 4. Елементи математичної логікиТема 6. Елементи математичної логіки

2 14

14

матеріалу, пов'язаного із застосуванням елементів математичної логіки.

1. Засади математичної логіки.2. Булеві функції та способи їх завдання.3. Булеві функції однієї змінної.4. Елементарні функції алгебри логіки.5. Формули в алгебрі логіки.6. Принцип суперпозиції.7. Рівносильність формул.8. Основи тотожності алгебри логіки.

ДжерелаОсновні:1,2,4.Додаткові:6.


1

Лабораторне заняття “Вступ у математичну логіку”Завдання до лабораторної роботи:

1. Ознайомитися із поняттям булевих функцій.2. Ознайомитися із функціями диз'юнкції, кон'юнкції,

імплікації, оберненої імплікації, рівнозначності, нерівнозначності, Шеффера та стрілки Пірса.

3. Формула в алгебрі логіки. Рівносильні (еквівалентні) формули.

4. Закони де Моргана.5. Закони поглинання.6. Досконала диз'юнктивно нормальна форма булевої

функції.

2

Вирішення науково-економічних задач на основі теорії графів.

Лекція 5. Елементи теорії графівТема 7. Елементи теорії графів

1. Основні означення.2. Графи та бінарні відношення.3. Маршрути, ланцюги та цикли.4. Зв'язність графа. Дерева.5. Ейлерові та гамільтонові графи.6. Екстремальні задачі на графах.


2


1

Лабораторне заняття “Основи використання теорії графів у економіці”Завдання до лабораторної роботи:

1. Ознайомитися із поняттям графа. Порядок графа.2. Ознайомитися із поняттям орграфи (мішані,

мультиграфи, псевдографи).3. Локальні степені та вершини графа.4. Означення частини графа (суграфа, підграфа).5. Означення маршруту (ланцюга, циклу) в графі.6. Дерева.7. Цикломатичне число графа.8. Гамільтоновий (ейлеровий) граф.9. Ознайомитися із планарним графом.10. Сформулювати задачу пошуку маршруту в графі.11. Сформулювати задачу пошуку маршруту з

2

14

15

мінімальним числом ребер.12. Сформулювати задачу пошуку мінімального шляху в

зваженому графі.

Вивчення принципів застосування теорії автоматів для вирішення задач побудови автоматизованих систем.

Лекція 6. Означення автомата і його різновидиТема 8. Загальні відомості про теорію автоматів

1. Означення автомата і його різновиди.2. Таблиці переходів і виходів.3. Граф переходів і виходів.4. Підавтомати.

Тема 9. Теорія алгоритмівДжерелаОсновні:3.Додаткові:6.

2


18

Лабораторне заняття “ Теорія автоматів”Завдання до лабораторної роботи:

1. Дати означення автомата Мілі (Мура).2. Ознайомитися із поняттям Який автомат називають

ініціальним (скінченним, нескінченним, детермінованим, автономним, без пам'яті, без виходів)?

3. Як за таблицями переходів і виходів скінченого автомату побудувати його граф?

4. Дати означення підавтомата.

4

14

Вивчення принципів алгоритмізації для застосування у теорії автоматів.

Лекція 7. Формальні граматики і формальні мовиТема 10. Формальні граматики і формальні мови

1. Означення формальної граматики.2. Класифікація граматик.3. Регулярні граматики і скінчені автомати.


2


Лабораторне заняття “Знайомство із формальними граматиками і формальними мовами”Завдання до лабораторної роботи:

1. Ознайомитися із поняттям формальної (породжуючої) граматики.

2. Ознайомитися із поняттям мови, породженої формальною граматикою.

3. Еквівалентні граматики.4. Бс-граматика (кв-граматика, лінійна, праволінійна,

ліволінійна, автоматна).5. Як визначається граматика за допомогою нормальної

форми Бекуса?

4

16

Разом: 81 100

16

Розділ 4 – Контроль та критерії оцінювання знань студентів

Під час оцінювання знань та умінь студентів з дисципліни “Сучасні

методи та засоби передачі даних”, необхідно використовувати такі форми

контролю знань студентів: поточний, модульний та підсумковий.

Форми контролю використовуються так: для поточного – опитування,

тестування; для модульного – письмове опитування, вирішення практичної

задачі в електронному вигляді, комп'ютерне тестування; для підсумкового –

письмове опитування, вирішення практичної задачі в електронному вигляді,

комп'ютерне тестування.

Критерії оцінювання знань

Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни; оволодів

відповідними практичними навичками та уміннями, набув здатність

використовувати їх; виявив сукупність усвідомлених знань щодо об’єкта на

основі розуміння його в системі дискретної математики; аргументовано і

логічно формулював висновки та робив узагальнення за темами, глибоко

всебічно розкривав зміст питань; вільно оперував математичними термінами та

поняттями; постійно готувався до навчальних занять; виявив творчі

математичні здібності та вміння виконувати індивідуальні та колективні

завдання, самостійно здобувати знання, знаходити відповідні джерела

інформації; здійснював підготовку завдань за допомогою різних технічних

засобів та програмних продуктів; працював із додатковою літературою,

Інтернет – ресурсами; своєчасно та якісно виконав усі передбачені програмою

дисципліни завдання, брав участь у наукових заходах (олімпіадах,

студентських наукових конференціях, науково-дослідній роботі кафедри), має

опубліковані тези/статті, але допускав при усних або письмових відповідях,

тестуванні окремі неточності, студент при закінчені триместру може отримати

від 90 до 100 балів, що відповідає оцінці «А» за шкалою ECTS.

Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни в повному обсязі та

оволодів практичними навичками та вміннями; творчо підходив до вирішення

математичних завдань, вільно розв’язував їх; доказово розкривав основні

положення теми; повно, чітко та логічно відповідав на поставленні питання,

показав розуміння сутності теорій, понять предметів; виконав усі передбачені

17

програмою дисципліни завдання, у т.ч. модульного контролю та з самостійного

оцінювання, але недостатньо використовував додаткову літературу; під час

письмового тестування допускав окремі помилки, студент після закінчені

триместру може отримати від 82 до 189 балів, що відповідає оцінці «В» за

шкалою ECTS.

Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни в повному обсязі;

оволодів практичними навичками й вміннями; зіставляв, узагальнював,

систематизував інформацію; давав повну, розгорнуту та аргументовану

відповідь на поставлені питання; формулював висновки з окремих питань;

виконав завдання, передбачені програмою дисципліни, у т. ч. індивідуальне

завдання, завдання модульного контролю та з самостійного опрацювання, але

допускав окремі помилки при тестуванні; виявив деякі недоліки при усних

відповідях; недостатньо використовував додаткову літературу; виконав

індивідуальне завдання, не дотримуючись вимог до оформлення, студент після

закінчені триместру може отримати від 75 до 81 балів, що відповідає оцінці

«С» за шкалою ECTS.

Якщо студент: засвоїв значну частину теоретичного матеріалу; виявив

знання і розуміння основних теоретичних положень дисципліни; відповідав на

питання, які обговорювалися на занятті; формулював висновки з окремих

питань; виконав завдання модульного контролю, індивідуальне завдання, але

допускав окремі помилки при усних відповідях, тестуванні; недостатньо

використовував додаткову літературу; виконав на всі завдання для самостійної

роботи; виконав індивідуальне завдання, не дотримуючись вимог до

оформлення, студент після закінчені триместру може отримати від 69 до 74

балів, що відповідає оцінці «D» за шкалою ECTS.

Якщо студент: засвоїв основні теоретичні положення дисципліни; на

значну частину матеріалу давав репродуктивні відповіді; виконав окремі

завдання модульного контролю та індивідуальне завдання, але допускав значну

кількість суттєвих помилок при відповідях, тестуванні; не розумів сутності

питань; не виявив належної активності на заняттях, старанності при виконанні

завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував основну та

додаткову літературу, студент після закінчені триместру може отримати від 60

18

до 68 балів, що відповідає оцінці «Е» за шкалою ECTS.

Якщо студент: фрагментарно оволодів теоретичними питаннями, що

становить незначну частину навчального матеріалу, поверхнево розкрив зміст

питань, які розглядалися; допускав суттєві помилки при усних та письмових

відповідях; поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою; виконав

індивідуальне завдання та завдання самостійної роботи, не дотримуючись

вимог до оформлення; не виконав завдання модульного контролю, студент

після закінчені триместру може отримати від 35 до 59 балів, що відповідає

оцінці «FX» за шкалою ECTS.

Якщо студент: оволодів матеріалом на рівні елементарного розпізнання та

відтворення окремих фактів; поверхнево розкривав зміст питань, які

розглядалися, не виявив активності при їх обговоренні; допускав суттєві

помилки при усних та письмових відповідях, тестуванні; поверхнево

ознайомився з рекомендованою літературою: не виконав завдань для

самостійної роботи та індивідуальне завдання; не брав участь у виконання

колективних завдань; не виконав завдання модульного контролю, студент після

закінчені триместру може отримати від 1 до 34 балів, що відповідає оцінці «F»

за шкалою ECTS.

Якщо протягом триместру студент отримав менш ніж 60 балів, він

повинен до останнього підсумкового заняття самостійно вивчити передбачені

програмою д дисципліни теми, письмово відповісти на питання для

самоконтролю за рекомендованою викладачем ( під час індивідуально-

консультативної роботи) навчально-методичною літературою або пройти

повторний курс з цієї дисципліни.

19

Розділ 5 – Список рекомендованих джерел

Основна література

1. Бардачов Ю.М., Соколова Н.А., Ходаков В.Є. Дискретна математика. –

К.: Вища шк., 2002. – 288 с.

2. Борисенко О.А. Лекції з дискретної математики (множини і логіка). –

Суми: ВТД “Університет. книга”, 2002. – 178 с.

3. Капітонова Ю.В., Кривий С.Л., Летичевський О.А. та ін. Основи

дискретної математики: Підручник: У 2 т. – К.: ЛіфтСофт, 2000. – Т.1. – 380 с.;

Т.2. – 370 с.

4. Пономаренко Л.А. Основи економічної кібернетики: Підручник. – К.:

Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 432 с.

5. Энциклопедия кибернетики / Отв. ред. В.М. Глушков. – К.: Глав. ред.

УСЭ, 1974. – Т.1. – 608 с., Т.2. – 624 с.

Додаткова література

6. Айзерман М.А., Гусев Л.А., Розоноэр Л.И. и др. Логика. Автоматы.

Алгоритмы. – М.: Физматгиз, 1963. – 556 с.

7. Амосов Н.М., Касаткин А.М., Касаткина Л.М., Талаев С.А. Автоматы и

разумное поведение. – К.: Наук. думка, 1973. – 376 с.

8. Арбиб М. Мозг, машина и математика. – М.: Наука, 1968. – 224 с.

9. Бурова И.Н. Парадоксы теории множеств и диалектика. – М.: Наука,

1976. – 176 с.

10. Виленкин Н.Я. Комбинаторика. – М.: Наука, 1969. – 328 с.

11. Кац М., Улам С. Математика и логика. Ретроспектива и перспектива. –

М.: Мир, 1971. – 252 с.

12. Колмогоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и

функционального анализа. – М.: Наука, 1972. – 496 с.

13. Кольман Э., Зих О. Занимательная логика. – М.: Наука, 1966. – 128 с.

14. Кэрролл Л. Логическая игра. – М.: Наука, 1991. – 192 с.

15. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. – М.: Радио и связь,

1982. – 276 с.

20

16. Куратовский К., Мостовский Я. Теория множеств. – М.: Мир, 1970. –

416 с.

17. Лавров И.А., Максимова Л.Л. Задачи по теории множеств,

математической логике и теории алгоритмов. – М.: Наука, 1975. – 240 с.

18. Линдон Р. Заметки по логике. – М.: Мир, 1968. – 128 с.

19. Нефедов В.Н., Осипова В.А. Курс дискретной математики. – М.: Изд-

во МАИ, 1992. – 264 с.

20. Рейнгольд Э., Нивельгельт Ю., Део Н. Комбинаторные алгоритмы.

Теория и практика. – М.: Мир, 1980. – 476 с.

21. Поспелов Д.А., Пушкин В.Н. Мышление и автоматы. – М.: Сов. радио,

1972. – 224 с.

22. Ржевський С.В. Вища математика. – Ч. 1. Лінійна алгебра і аналітична

геометрія: Підручник: – К.: Вид-во КІСУ, 2002. – 199 с.

23. Слупецкий Е., Борковский Л. Элементы математической логики и

теории множеств. – М.: Прогресс, 1985. – 368 с.

24. http://www.allbest.ru – бібліотека в Internet електронних видань.

25. http://www.ergeal.ru/archive/cs – сайт в Internet, де розташовані лекції з

математики, що читають студентам факультету обчислювальної математики і

кібернетики Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова.

26. http://www.intuit.ru – набір курсів Інтернет університету інформаційних

технологій.

27. Хемди Таха А. Введение в исследование операций, 7-е издание.: Пер. с

англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2005. – 912 с.

28. Харари Френк Теория графов.: Пер. с англ. / Под ред. Г.П. Гаврилова.

Изд. 2-е. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 296 с.

21

Сучасні методи та засоби передачі даних › images › OFF ›...

Documents

Transcript of Сучасні методи та засоби передачі даних › images › OFF ›...